історія української легкої атлетики
Спорт у всі часи приваблював величезна кількість людей, які намагалися перевершити своїх конкурентів і довести, що можливості їх тіла набагато вище ніж противників. Змагання проводилися скрізь і протягом усього існування людства, але в давнину люди були зацікавлені виключно вихованням воїнів, здатних з мінімальними втратами приносити перемоги в боях. Військовий інтерес до виховання фізично розвинених чоловіків поступово став перероджуватися в спортивні ігри, основними змаганнями в яких були на витривалість і силу.
Легка атлетика в стародавній греції мала відмінності від сучасних змагань, наприклад, зараз диск для метання важить 2 кілограми для чоловіків і 1 кілограм для жінок, але в давнину диски були різні практично за всіма параметрами.
Одним з найпопулярніших змагань серед уболівальників було метання списа, що, швидше за все, пов язано з військовим напрямком даного виду спорту, а решта змагання збирали менше фанатів, але входили до складу олімпійських ігор з причини перевірки можливостей тіла і духу людини.
Через 3 роки нью - йорк підхоплює ідею британських спортсменів і організовує власну асоціацію, що починає популяризацію змагань на материку нового світу.
Америка показала відмінний результат на перших олімпійських іграх і після цього утримує лідируючі позиції за кількістю переможців, але вже не в такій кількості, так як інші країни зрозуміли важливість даного заходу і готують майбутніх чемпіонів за власними програмами.
Юрі (чемпіон 2 і 3 олімпіади зі стрибків з місця), ортер, матіас, торп і оуенс (чемпіони з потрійного стрибка олімпіади), корженевський (чотириразовий переможець по спортивної ходьби) і інші переможці, які назавжди залишаться першими, так як з них почалося зародження сучасних ігор. Спочатку організатори, спортсмени і вболівальники просто раділи і запам ятовували досягнення, але трохи згодом почався бум не тільки на перемогу, але й на досягнення кращих результатів за всю історію ігор. Перший світовий рекорд, який залишався найкращим впродовж 20 років - це стрибок американського спортсмена в довжину (8 метрів 90 сантиметрів), але найцікавіше, що попереднє досягнення було на півметра менше.
Російська імперія не поспішала приймати участь в олімпіадах, і вже срср в 1952 році вивів спортсменів на ігри і міцно зарекомендував себе нарівні з америкою. Конкуренція срср і сша зародилася дуже давно і була укріплена змаганнями, в яких наші спортсмени досі створюють величезну конкуренцію всім країнам світу.
Петербурзький гурток швидко набирав спортсменів і глядачів, а всього через рік вони змінили назву і продовжили свою роботу вже як спортивний центр російської імперії. Стрибки у висоту (2012 рік - дискваліфікація претендента на золоту медаль), спортивна хода (2014 - дискваліфікація 4 спортсменів з росії), біг (2014 - дискваліфікація спортсменки), а також безліч інших прикладів порушень правил. Ця легенда підтверджується відстанню, яку пробігали спортсмени марафону стародавніх олімпіад - 40 кілометрів, і та ж віддаленість була від афін до міста марафон, проте вчені сумніваються в тому, що греки могли настільки точно виміряти цю відстань, але ж єгиптяни якимось чином будували ідеальні піраміди.
Біг на довгі дистанції (марафон) не обмежується 40 кілометрами, а є мінімальним відстанню для жінок, які можуть брати участь у ультрамарафон і надмарафон, які включає легка атлетика (королева спорту). В даному виді спорту існують тільки тимчасові рамки у вигляді 2, 12 годин, діб, 2 доби і 6 днів, за які спортсмени можуть пробігти від 50 до 1500 кілометрів. У змаганнях олімпіади є п ятиборства, десятиборства і семиборства, а для перемоги потрібно набрати більше балів, ніж конкуренти, і перевершити суперників по декількох дисциплінах. Фото є єдиним доказом перемоги спортсмена при незначних відривах від опонента, однак це сьогодні можна переглянути фотофініш, а як раніше вирішували дане питання - поки точно невідомо. Примітку) і високої конкурентності, спортсмени приходять на відстань у кілька часток секунди один від одного, тому фотофініш активно застосовується у всіх видах спорту.
За твердженням деяких вчених, через 40 років людство дійде до максимальних можливостей тіла і вже не зможе ставити нові світові рекорди у змаганнях з фізичним можливостям. Пивоварня, що замовила книгу, і не думала про таку популярність, але в перші пару місяців продажі досягли 5000, а до початку 56 року 20 століття було продано вже 5 мільйонів збірників рекордів. Короткий виклад всіх подій дозволило б людям відстежити популярність видів спорту, але сьогодні ці дані вже не настільки популярне, адже інтернет показує всі досягнення практично в реальному часі. Мабуть, через те, що росія досить пізно (в 1955 році) розпочала вихід на світовий рівень по спортивних змагань і не проявляла великого інтересу (хоча показувала чудові результати), книга рекордів була переведена на російську мову тільки в 1989 році. Потім популярність почала рости все вище і вище, що обумовлено відсутністю коштів постійною і достовірної інформації в той час, а книга - це збірник всіх спортивних досягнень в одному місці. Зрештою, для потрапляння в список рекордсменів потрібно було просто побити рекорд або зробити що - небудь неймовірне, що в звичайних умовах ніхто не робить і, взагалі, не кожен зважиться на таке.
Олімпійські ігри сьогодні велика подія для всіх країн світу, багато з яких намагаються роздобути довіру організаторів та провести ці знаменні дні на стадіонах своїх міст. Олімпіада в греції призвела країну до кризи, яка вибив з греків всі грошові кошти, поставив країну в дуже поганий стан, з якого вона виходила кілька років і досі видужує від тих економічних витрат. Легка атлетика і будь - який інший вид спорту приходять до того, що сьогодні важко побити рекорди суперників, а більшість переможців не може повторити своїх досягнень. Стрибки, біг, метання предметів та інші види спорту перенасичені рекордами, людство йде великими кроками, прогрес настільки швидкий, що пересічні мешканці не встигають перевірити технології на собі, а вчені зробити щось нове.
Всі події тільки підтверджують гіпотезу про те, що скоро не залишиться рекордів, які можна буде побити, і людина прийде до піку своїх фізичних можливостей. Фото - єдиний можливий варіант визначення переможця, адже сьогодні настольно серйозна конкуренція і немає спортсменів, які перевершують опонентів на 2, 3 і тим більше 5 секунд, а боротьба йде за десяті, а іноді й за соті частки секунди.
Біг на 100, 200, 400, 800, 150, 5000, 10 000 м, марафонський біг та командний біг на 3000 м, крос на 8000 м, біг на 110 м з бар єрами, естафетний біг 4 х 100 м і 4 х 400 м, спортивна ходьба на 10 км, стрибки у висоту з місця і розбігу, стрибки у довжину з місця і розбігу, потрійний стрибок з розбігу, стрибок із жердиною, метання диска, списа, молота, штовхання ядра, десятиборство. Через високі вступні й членські внески, через нестачу інвентарю і форми звичайні люди не мали змоги займатися легкою атлетикою, тому загальна кількість легкоатлетів не перевищувала 300. Незважаючи на всі недоліки тієї олімпіади (наприклад, деякі спортсмени, не маючи спортивного взуття, виступали босоніж), саме ці змагання, по суті, започаткували легкоатлетичний спорт в україні. У програмі легкоатлетичних змагань того часу переважали військово - прикладні й командні види (пробіги, переходи, бігові дистанції з різними перешкодами, метання гранати тощо). З явилися такі талановиті легкоатлети, як марко підгаєцький (харків; 100 м, 200 м, 400 м), олександр безруков (київ; висота, потрійний), володимир кожушко (київ; 800 м, 1500 м), тетяна васіна (харків; диск, спис), лідія зубенко (харків; 100 м, довжина), які успішно змагалися з найсильнішими спортсменами москви, ленінграда та інших міст. Перше серйозне випробування українські легкоатлети пройшли у складі збірної команди срср на змаганнях міжнародної робітничої олімпіади (антверпен, бельгія) у 1937 р. У 1939 - 1940 роках до радянської україни були приєднані західні землі й одразу ж до когорти провідних спортсменів республіки увійшов львів янин роман сеницький, який неодноразово перемагав на всеукраїнських і всесоюзних змаганнях зі спринтерського бігу на 100 і 200 м. Багато хто з відомих легкоатлетів не повернувся з війни, проте ті, кому вдалося вижити, поновили свої заняття улюбленим видом спорту і спромоглися досягти високих успіхів. Найбільш близькими до завоювання бронзових нагород були петро денисенко (дніпропетровськ; жердина, четверте місце) та василь цибуленко (київ; спис, четверте місце). Наступного олімпійського циклу все більш голосно заявляли про себе надія коняєва (київ; спис), віра крепкіна (київ; 100 м, 200 м, довжина), людмила лисенко (дніпропетровськ; 400 м, 800 м), юрій кутенко (львів; десятиборство). До складу збірної команди срср для участі у других для радянських спортсменів xvi ігор олімпіади (мельбурн, австралія; 1956) було включено 11 українських легкоатлетів, які виступили значно успішніше, ніж чотири роки тому.
1958 рік був ознаменований початком проведення традиційних легкоатлетичних змагань “меморіал братів знаменських” “матч срср - сша”, які на багато років стали визначними спортивними подіями і привертали неабияку глядацьку увагу.
Була започаткована традиція нагородження видатних атлетів і тренерів державними нагородами, що значною мірою стимулювало зростання спортивних результатів. Першими великими перемогами відзначилися стрибуни валерій брумель (луганськ, львів; висота) та ігор тер - ованесян (львів; довжина), які з часом переїхали до москви.
Урср делегувала до збірної команди срср для участі у xvii олімпійських іграх (рим, італія; 1960) 14 українських легкоатлетів, 12 з них здобули право виступати у фінальних змаганнях. Шістдесяті роки минулого сторіччя стали епохою харківського стрибуна із жердиною геннадія близнєцова, який неодноразово перемагав на міжнародних та всесоюзних змаганнях, установивши при цьому багато рекордів. Першими перемогами відзначилися видатні в майбутньому атлети євген аржанов (київ; 800 м), валерій борзов (київ; 100 м, 200 м), микола авілов (одеса; десятиборство). Після мексиканської олімпіади у світовій легкій атлетиці з явилися нові імена українських спортсменів, які стрімко ввірвалися в еліту світового спорту.
Перш за все серед них необхідно відзначити рівненчанина анатолія бондарчука, який продовжив славетну традицію українських молотобійців і саме тоді заклав підвалини власної школи підготовки спортсменів найвищого класу.
Найяскравішими стали досягнення валерія борзова, який здобув подвійну перемогу у бігові на 100 і 200 м (10, 14 і 20, 00 с), довівши таким чином, що можна перемагати чорношкірих спринтерів. До класичних канонів вияву волі і спортивного характеру віднесено срібну медаль киянина леоніда литвиненка, який у змаганнях десятиборців із восьмого місця перемістився на друге після заключного виду - бігу на 1500 м (8035 оч. (монреаль, канада) запам яталася тим, що на п єдестал пошани переможців з метання молота зійшли три представники срср, а киянин юрій сєдих, який став чемпіоном (77, 52 м), стояв поруч із своїм тренером, бронзовим призером анатолієм бондарчуком (75, 48 м). У світі легкоатлетичного спорту стало феєричне сходження зірки запорізького спортсмена володимира ященка, який у 18 - річному віці встановив свій перший світовий рекорд, стрибнувши у висоту на 2, 33 м. Удруге поспіль олімпійським чемпіоном став юрій сєдих (81, 80 м), а на третьому місці опинився ще один вихованець анатолія бондарчука киянин юрій тамм (78, 96 м). із сенсаційної перемоги на і чемпіонаті світу (гельсінкі, фінляндія; 1983) розпочалася епоха найвидатнішого нашого легкоатлета сучасності - стрибуна з жердиною донеччанина сергія бубки (5, 70 м). Неординарною подією чемпіонату європи - 1986 (штутгарт, фрн), стало домінування у стрибках з жердиною братів сергія і василя бубки, які посіли перше і друге місця з результатами 5, 85 і 5, 75 м відповідно. У складі естафетних команд срібні нагороди отримали віктор бризгін (4 х 100 м), ольга владикіна - бризгіна (4 х 400 м), марія кульчунова - пінігіна (4 х 400 м) та ірина слюсар (4 х 100 м). Це подружжя, враховуючи ще золоту і срібну медалі, які ольга завоювала на наступній олімпіаді, має поки що найбільшу колекцію олімпійських нагород серед українських легкоатлетів. Суто українською виявилася естафетна команда 4 х 400 м у складі ольги бризгіної, людмили джигалової, марії пінігіної та олени жупієвої, які були удостоєні золотих медалей (3. У зв язку з розпадом срср україна стала існувати як незалежна держава, але згідно з міжнародними домовленостями представники олімпійських видів спорту, у тому числі й українські легкоатлети, продовжували виступати у складі збірної команди союзу незалежних держав (снд) включно до олімпіади 1992 р. Другою фінішувала наша естафетна команда 4 х 100 м у складі киянина дмитра ванякіна, харків янина владислава дологодіна, запоріжця олега крамаренка та іванофранківця сергія осовича (39, 98 с). Жанна тарнопольська далі - пінтусевич, блок - пінтусевич, блок (пінтусевич) (100 м, 11, 10 с; 200 м, 22, 77 с; другі місця) та інеса кравець (довжина, 6, 99 м, друге місце; потрійний, 14, 67 м, третє місце). Наша збірна посіла сьоме загальнокомандне місце попереду легкоатлетичних збірних таких традиційно сильних легкоатлетичних держав, як франція, італія, китай, куба. Бронзовими призерами стали олександр багач із броварів (ядро, 29, 75 м), олександр крикун з умані (молот, 80, 02 м) та інга бабакова з миколаєва (висота, 2, 01 м). 1999 рік відігравав важливу роль у вирішенні тактичних і стратегічних завдань змагальної підготовки, перевірки готовності основного складу та резервів до основних спортивних подій кінця століття. Свій високий клас підтвердили тільки інга бабакова, яка стала чемпіонкою в стрибках у висоту (1, 98 м), анжела балахонова піднялася на другу сходинку п єдесталу пошани (жердина, 4, 55 м), а олександр багач, як завжди, опинився серед найсильніших штовхальників ядра - цього разу на третьому місці (21, 26 м). З новим національним рекордом (10, 82 с) вона стала чемпіонкою з бігу на 100 м, випередивши багаторазову олімпійську чемпіонку і переможницю чемпіонатів світу маріон джонс (сша), яка до фіналу на цьому чемпіонаті не знала поразок із 1997 p вигравши 47 фінальних забігів поспіль. У напруженій боротьбі у стрибковому секторі срібну медаль виборола інга бабакова (2, 00 м), тільки за кількістю спроб “пропустивши” поперед себе віце - чемпіонку сіднея хестрі клуге з пар. Збірна україни, яка складалася з 37 спортсменів, спромоглася вибороти 2 золоті, 4 срібні та 1 бронзову медалі, що дозволило їй посісти восьме загальнокомандне місце.
Естафетна команда 4 х 100 м у складі харків ян андрія довгаля та олексія кайдаша, донеччанина костянтина васюкова і костянтина рурака із запоріжжя, яка фінішувала другою (38, 53 с), все ж таки була визнана найшвидшою командою чемпіонату в результаті дискваліфікації спортсменів із великобританії. На всіх етапах змагань вона показувала кращі результати і мала безперечну перевагу у фінальному забігові, подолавши дистанцію за 7, 04 с, на три сотих секунди перевершивши свій же рекорд україни десятирічної давнини.
Таким чином, збірна команда легкоатлетів україни з трьома медалями (золотою, срібною і бронзовою) спромоглася поділити 8 - 9 - те місця з командою франції. Для багатьох іноземних спеціалістів і коментаторів неочікуваним став бронзовий фініш у бігові на 1500 м івана гешка (чернівці - хмельницький) з результатом 3. Залучення до команди представників легкоатлетичної еліти обумовлювалось їх програмою підготовки до олімпіади, можливістю конкретного атлета відновитися після виступів у залах і встигнути безболісно змінити режим навантажень на “графік” швидкостей влітку.
Приємною несподіванкою став срібний здобуток 22 - річної наталії добринської (вінниця), яка з усіх видів п ятиборства встановила особисті рекорди, а у підсумку - рекорд україни (4727 оч. Сенсаційно пробігла дистанцію 100 м з бар єрами киянка олена красовська, яка приїхала на олімпіаду з особистим рекордом 12, 74 с, а поїхала з 12, 45 с і срібною медаллю. Найкраще з українських стрибунок у висоту виступила віта стьопіна (миколаїв - запоріжжя), яка подолала планку на висоті 2, 02 м і тільки за спробами програла чемпіонці світу хестрі клуге (пар) і посіла третє місце.
Збірна команда легкоатлетів україни (21 спортсмен) здобула одну золоту та по дві срібні й бронзові медалі й посіла восьму позицію в неофіційному командному заліку за кількістю нагород. Стрибун із жердиною денис юрченко показав пристойний результат 5, 85 м, а в потрійному стрибку киянин микола саволайнен завоював “срібло” з результатом 17, 01 м. (ґетеборг, швеція), порівняно з попередніми трьома першостями старого світу, в яких українці брали участь самостійною командою, виявилися дуже скромними.
Необхідно зауважити, що завдання, яке ставилося перед нашою збірною, полягало перед усім в тому, щоб за два роки до олімпіади в пекіні проглянути кандидатів на участь в іграх. Переможець попереднього чемпіонату європи в мюнхені в стрибках у довжину олексій лукашевич, незважаючи на недавню травму, зміг втрутитися в боротьбу за медалі. і, нарешті, кращим у складі національної збірної виявився прославлений буковинець іван гешко, який став срібним призером на своїй улюбленій дистанції 1500 м (3. Геннадій авдєєнко (одеса), микола авілов (одеса), євген аржанов (київ), інга бабакова (миколаїв), олександр багач (бровари), жанна блок - пінтусевич (київ), людмила блонська (бровари - сімферополь), анатолій бондарчук (київ), валерій борзов (київ), ольга бризгіна (луганськ), сергій бубка (донецьк), володимир голубничий (суми), наталія добринська (вінниця), інеса кравець (київ), юрій крімаренко (київ), володимир кисельов (кременчук); надія олізаренко (одеса), валерій підлужний (донецьк), марія пінігіна (київ), тетяна пророченко (запоріжжя), ніна пономарьова (київ), тетяна самойленко (запоріжжя), юрій сєдих (київ), надія ткаченко (донецьк), василь цибуленко (київ), володимир ященко (запоріжжя) та ін. Трохи пізніше в програму змагань включається біг на короткі дистанції, біг з перешкодами і метання ваги, з 1851 включені в програму стрибки в довжину і висоту з розбігу, а з 1864 — метання молота і штовхання ядра. Так було, наприклад, у мехіко (1968), коли американський спортсмен боб бімон встановив феноменальний світовий рекорд у стрибках в довжину — 8 м 90 см (одразу на 55 см перевищивши світове досягнення). Легка атлетика в україні - це понад 75 тисяч спортсменів, більше тисячі тренерів, десятки тисяч прихильників оздоровчого бігу, мільйони вболівальників. 2001 рік - чемпіонати світу (лісабон, едмонтон) - завойовано 5 медалей, всесвітня універсіада (пекін) - 6 медалей; 2002 - й - чемпіонати європи (відень, мюнхен) - 9 медалей, чемпіонат світу серед юніорів (кінгстон) - 2 медалі; 2003 - чемпіонат світу (бірмінгем, париж) - 7 медалей, чемпіонат європи серед молоді - 8 медалей; 2004 рік - зимовий чемпіонат світу (будапешт) - 4 медалі, 3 - тє місце в командному заліку.
Нині понад 20 українських легкоатлетів у своїх видах входять до світових двадцяток найкращих спортсменів, зокрема 13 з них посідають провідні позиції у світі (1 - 8 місця). Завойовано 4 медалі (юрій білоног - золота у штовханні ядра, олена красовська - срібна у бігу на 100 м з бар’єрами, вікторія стьопіна і тетяна терещук - антипова - бронзові відповідно у стрибках у висоту і у бігу на 400 м з бар’єрами). За кількістю завойованих золотих медалей вона посіла 12 - те місце, за загальною кількістю медалей - 7 - 8 - ме, за кількістю фіналістів змагань олімпійської програми (загальнокомандне місце за сумою очок) - 9 - те.
У 38 номерах олімпійської програми 92 українських легкоатлетів мали допуск на участь в олімпіаді 2004 року, виступали за національну збірну команду 54 спортсмени.
і хоча на 50 кілометрів зважилися лише дві спортсменки, вони в результаті відразу потрапили в перші ряди світового топ - листу 2016 року в цій дисципліні. Але віднедавна, після того, як на відкритому чемпіонаті світу, який відбувся в римі, ввели 50 - кілометрову дистанції для жінок, є надія, що ця дисципліна буде введена в наступних чемпіонатах як європи, так і світу.
За цей час дівчина з любешівського району стала майстром спорту україни, виступала на чемпіонатах україни, всесвітній універсіаді, є неодноразовою призеркою чемпіонатів україни, кубків україни.
Минулого року василина виборола ліцензію на участь в олімпійських іграх, але так сталося, що мрія поїхати на олімпіаду - 2016 так і залишилася нереалізованою. Власне, волинянка переконує - якби за 7 кілометрів до фінішу почала скорочувати дистанцію між собою і суперницею, то, не виключено, що мала б і кращий результат. Вмістечку тярльово під петербургом гуртка любителів спорту, що отримавзгодом найменування санкт - петербурзьке товариство любителів бігу, а потімсанкт - петербурзький гурток любителів спорту.
Ризі, ревелі (таллінні), катеринославі (дніпропетровську), києві, самарі (куйбишеві), астрахані і ін створюються перші легкоатлетичні гуртки в харкові, таганрозі, томську, мелітополі.
Коментарі
Дописати коментар