історичні постаті другої світової війни

історичні постаті другої світової війни

Берлін був змушений вдатися до тиску на москву, нагадуючи про союзницькі зобов’язання згідно з пактом молотова - ріббентропа й навіть розглядаючи можливість утворення української держави.

О 2 годині ночі його прийняв сталін і в присутності молотова і ворошилова нарешті повідомив, що на світанку червона армія перетне польський кордон від полоцька до кам’янця - подільського. Відтак 17 вересня 1939 р коли головні сили польської армії було розбито, але коли поляки ще чинили опір, сподіваючись на британсько - французький наступ на західному фронті, на територію західної україни та західної білорусі вступили радянські війська, що ознаменувало вступ срср у другу світову війну на боці німеччини.

Висловлюючи думку частини 6 - мільйонного українського населення, депутат сейму від центристського ундо василь мудрий запевнив, що українці виконають громадянський обов’язок щодо захисту держави.

Польські органи безпеки, покликаючись на відомості про нібито підготовку українцями антипольського повстання, здійснили масові арешти українців, інтернували кілька тисяч осіб, серед них авторитетних галицьких діячів, греко - католицьких священиків, членів оун. Брали при цьому до уваги науку попередньої війни, одним з основних наслідків якої був розпад великих багатонаціональних імперій і утворення на їх руїнах нових національних держав. Українські політичні середовища гадали, що грядуща велика війна мусить зруйнувати існуючу політичну карту, втому числі й систему договорів, які закріпили поділ українських земель, і висуне українське питання як актуальну проблему міжнародної політики.

Оскільки в міжвоєнний період галичина, холмщина, підляшшя, західна волинь, західне полісся, посяння й лемківщина були в складі ii речі посполитої, серед польських громадян, які проходили строкову військову службу у війську польському, було багато етнічних українців. Це були колишні в’язні гулагу, полонені, а також добровольці з південної америки, тобто ті українці, які раніше емігрували в аргентину, бразилію чи парагвай, а потім під час війни подалися в польські збройні сили і брали участь у битвах у західній європі. Поміркуйте про труднощі ситуації, у якій опинилися військовослужбовці української національності в польській армії після початку німецько - польської війни.

У них ішлося про обмін населенням між срср і німеччиною, змінювалися межі сфер впливу, що були визначені пактом молотова - ріббентропа, і погоджувалося придушення будь - якої польської агітації. Під час вересневого наступу під контролем вермахту опинилися люблінське воєводство і східна частина варшавського воєводства, які згідно з домовленостями мали належати до сфери впливу радянського союзу.

Однак, на думку сталіна, зайняття цих територій червоною армією в ситуації, коли війну німеччині оголосили велика британія та франція, послаблювало на майбутнє дипломатичну позицію радянського союзу перед державами заходу.

Тож в обмін на люблінське і частину варшавського воєводств на вимогу сталіна було погоджено передати в радянську сферу впливу литву як менш значиму для держав заходу.

Це супроводжувалося небувалою пропагандою, яка представляла радянський режим захисником національних і соціальних інтересів населення західної україни.

За задумом московського керівництва, яке прагнуло надати власній агресії законного виразу, питання нового територіально - правового та суспільно - політичного устрою краю мали вирішити народні збори західної україни.

Робилося все можливе, щоб не допустити висунення і реєстрацію як кандидатів у депутати активістів старих українських партій та представників інтелігенції. Тому не випадково серед зареєстрованих кандидатів у депутати було 98 членів вкп(б) (тобто громадян срср), 81 колишній член кпзу, 51 представник інших партій, решта 1265 осіб - безпартійні й жодного представника колишньої політичної еліти.

Делегати, виконуючи заздалегідь визначену роль, у відкритому голосуванні одностайно підтримали декларації про встановлення радянської влади на всій території західної україни і возз’єднання з урср, про націоналізацію банків і великої промисловості, конфіскацію земель поміщицьких, монастирських і великих державних урядовців. На сесії верховної ради срср було одноголосно ухвалено закон про включення західної україни до складу радянського союзу і возз’єднання її з українською рср. Приєднання до радянського союзу території, на якій українці і білоруси становили більшість населення, давало можливість оголосити про возз’єднання братніх народів. Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом радянського уряду червона армія звільнила навіки народ західної україни від влади польських поміщиків і капіталістів. На вічах, зборах, мітингах він одностайно виявляє непохитну волю влитися в братню сім’ю народів великого радянського союзу та ввійти до складу української радянської соціалістичної республіки.

Адже тільки в радянському союзі, де влада належить робітникам і селянам, знищено експлуатацію людини людиною, здійснено взаємну допомогу народів в усіх галузях господарського і суспільного життя. Сталіна, союз з англією та францією у кращому випадку міг принести напружені відносини з німеччиною (головний торговельний партнер срср), а в гіршому — війну з нею. Також можна було сподіватися на припинення бойових дій із японією, що велися на території монгольської народної республіки в районі річки халхін - гол (із травня 1939 р. Крім того, вони почали більш детально розглядати питання створення в галичині української держави, спираючись на оун, яка мала організувати антипольське повстання. Покинута напризволяще й залишена без керівництва, польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадковостей, несподіванок, які можуть створити загрозу для срср. Унаслідок таких обставин радянський уряд дав розпорядження головному командуванню червоної армії віддати наказ перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення західної україни та західної білорусії. Також німецькою розвідкою (абвером) у складі німецької армії було створено український легіон під командуванням романа сушка переважно з колишніх вояків карпатської січі (200—600 осіб). Підсумком агресії німеччини та срср стало укладення між ними 28 вересня в москві договору про дружбу і кордон та таємного протоколу про поділ сфер впливу і співпрацю між двома державами.

До сфер впливу німеччини потрапили частково полонізовані українські етнічні землі — холмщина, підляшшя, частина полісся, посяння, лемківщина, на яких проживало майже 500 тис. В липні того ж року між англією та німеччиною підписано договір, згідно котрому німеччина отримала право збільшити свій флот в п’ять разів, а також приступити до створення підводного флоту.

Прем єр - міністр японії танака у меморандумі імператору виклав програму територіальних завоювань на далекому сході та знищення могутності сша у тихому океані. Вона була світовою і поставила перед усіма країнами завдання скоординувати зусилля для її подолання сша ввели високі митні податки, а великобританія відмовилася від золотого стандарту, вільного обміну фунтів стерлінгів на золото за фіксованим курсом і. Насамперед тому, що здатність країн заходу до колективних дій проти агресора знизилася через загострення взаємного суперництва у пошуках способів подолання економічної кризи.

Це пояснює відсутність реакції англії та франції на дії німеччини, хоча вони мали відкрито зухвалий характер і порушували один із принципів міжнародного права. Він уважав, буцімто перша світова війна виникла тому, що великі держави на певний час втратили контроль над розвитком подій, а тому місцевий конфлікт переріс у світову війну.

Аби відвернути таку небезпеку, потрібно зберегти контакти з усіма учасниками міжнародного конфлікту і вирішувати існуючі проблеми на основі взаємних поступок. Напередодні остаточної ліквідації чехословацької держави та окупації карпатської україни угорськими військами німецька преса раптово припиняє публікацію антирадянських статей. «уряд срср і уряд німеччини, керовані бажанням зміцнення справи миру між срср і німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між срср і німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди.

Обидві договірні сторони зобов’язуються утримуватися від будь - якого насильства, від будь - якої агресивної дії і будь - якого нападу один щодо одного як окремо, так і разом з іншими державами.

У випадку, якщо одна з договірних сторін виявиться об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша договірна сторона не буде підтримувати в жодній формі цю державу.

Уряди обох договірних сторін залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, стосуються їхніх спільних інтересів. У випадку виникнення спорів чи конфліктів між договірними сторонами з питань того чи іншого роду обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну чи думками в потрібних випадках шляхом створення комісій із врегулювання конфлікту.

Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з договірних сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п’ять років. «під час підписання договору про ненапад ніж німеччиною і союзом радянських соціалістичних республік підписані нижче уповноважені обох сторін обговорили в строго конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у східній європі. У випадку територіально - політичної, перебудови областей, що входять до складу прибалтійських держав (фінляндія, естонія, латвія, литва), північний кордон литви одночасно є кордоном сфер інтересів німеччини і срср. У випадку територіально - політичної, перебудови областей, що входять до складу польської держави, межа сфер інтересів німеччини і срср буде приблизно проходити по лінії рік нарева, вісли і сану.

Полишена напризволяще, залишившись керівництва, польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадків і несподіванок, що можуть становити загрозу для срср. Після низки дипломатичних перемовин і відповідного остаточного узгодження демаркаційної лінії німецькі війська почали передавати срср раніше захоплені ними українські та білоруські міста. У катинському лісі під смоленськом, а ще раніше — під харковом та в інших місцях було розстріляно понад 15 тисяч польських офіцерів — від молодших командирів до генералів. У прийнятій народними зборами декларації про державну владу на західній україні було заявлено, що влада належить трудящим міста та села в особі рад депутатів трудящих. із декларації про входження західної україни до складу української радянської соціалістичної республіки «просити верховну раду срср прийняти західну україну до складу союзу радянських соціалістичних республік, включити.

Танків, 2160 літаків перетнули дністер і вступили на територію бессарабії й північної буковини, майже не зустрівши там опору, і до 30 червня зайняли бессарабію та північну буковину.

2 серпня 1940 року верховна рада срср вирішила включити північну буковину і південну бессарабію до складу урср, а з решти бессарабії і колишньої молдавської автономної рср 15 серпня 1940 р. З проголошенням державної незалежності україни стало можливим відновити українську історію як діалектичний процес із притаманними йому суперечностями, досягненнями і втратами.

Про необхідність введення до наукового обігу документів української діаспори, щоб по - новому підійти до історії української еміграції двадцятиліття, зазначали вчені. Цимбал «матеріали фонду івана багряного як джерело вивчення громадсько - політичної діяльності української еміграції (друга половина 40 - х - середина 60 - х рр. Питання еміграції патріотичної інтелігенції, представників українських політичних кіл, наукової та професійної інтелігенції, учасників підпільного руху та бійців проти фашистських окупантів україни і проти більшовизму стає центральним. До групи емігрантів входили і селяни, робітники, які об єднаними зусиллями прагнули зберегти та зміцніти українство в європі, віддавали свій досвід, енергію й життя служінню справі українського визволення. Ведучи мову про джерельне забезпечення дослідження цієї проблеми, варто звернути увагу й на праці молодих учених, що присвячені вивченню однієї із найнезахищених груп емігрантів, до якої входять остарбайтери.

Так, у статті юрія радченка міститься характеристика умов праці остарбайтерів та зазначається, що їх могли відправити до виправного трудового і до концентраційного табору за звинуваченням у халатності під час роботи, саботажі, порушенні трудових обов язків. Вони дотримують думки, що у 1944 році значна частина українців розташувалася в чехії, а коли стала очевидною її окупація, переселилися у західні регіони німеччини.

З поміж названих країн найбільше українських емігрантів оселилося у західній німеччині, в якій було налаштоване культурно - мистецьке, літературне життя, видавнича справа тощо. Відомо, що на той час майже 300 тисяч українців залишилися в еміграції і певний час перебували у таборах переміщених осіб, спочатку під егідою командування головного штабу експедиційних військ союзників, а потім - оон. Вони розташовувалися на території західної німеччині - мюнхені, авгсбурзі, берхтесгадені, гановвері, штутгарді, міттенвальді, регенсбурзі, а також на території австрії - в зальцбурзі, лінці, брегенці, клягенфурті та ін. Масові втечі з репатріаційних таборів, не бажання повертатися під комуністичний режим спричинили масовий виїзд українців на американський, австралійський континенти тощо. іван багряний, анатолій білоцерківський, іван бринза, михайло воскобійник, федір гаєнко, мар ян дальний, кирило дацько, юрій дивнич (лавріненко), іван дубинець, олексій коновал, григорій костюк, анатолій лисий, микола француженко, семен підгайний, микола підлісний, федір пігідо, микола степаненко, петро шинкар та ін. Після її закінчення найбільший еміграційний потенціал зосередився у країнах європи, які зазнали величезних людських і матеріальних втрат у період військового лихоліття, на американському континенті тощо. Жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей); тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених; примусове вивезення на господарські роботи до німеччини місцевого працездатного населення. Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії україни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново - наслідкові зв’язки.

З’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації; проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам. Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). З’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділяємо ключові слова - маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації; аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. З’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації; аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. Вона зародилася з перших днів радянсько - німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території правобережної і західної україни впливу оун, упа, які представляли націоналістичну течію руху опору.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. Отже, на передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «воля народам – воля людині. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою радянського союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей україни.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. З’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділяємо ключові слова - маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації; аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. Таким чином, запропонований у завданні варіант – бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані північна буковина, ані марморощина географічно не належать до межиріччя дністра й південного бугу.

Північна буковина охоплює буковинське прикарпаття та хотинську височину між середньою течією дністра та витоками сучави у долинах верхньої течії прута та серету.

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної україни, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури організації українських націоналістів (оун) й української повстанської армії (упа), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання. Спрямувала в центральні, східні й південні райони україни з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько - культурного життя на територіях, окупованих нацистською німеччиною під час німецько - радянської війни 1941–1945 років. В тилу німецьких військ на території ррфср, білорусі й частини україни (український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на курській дузі. В срср зі зміцнення вливу центральної влади в національних республіках через поступки у вживанні національних мов у царинах освіти, культури, державного управління. По 1960 р а регіон її діяльності охоплював як терени західної україни (крім закарпаття) у межах урср, так і закерзоння в межах польської народної республіки.

Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). З’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації; аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. З’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділяємо ключові слова - маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації; аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. Німецьким військам вдалось оточити в районі брянська і західніше вязьми та розгромити основні сили західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. З’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо); у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації; аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам. ) у пропонованому завданні подано світлини романа шухевича (тараас чупринки), керівника української повстанської армії, та сидора ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі. Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько - радянської війни були сидір ковпак, олексій федоров, олександр сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей). План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом червоної армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини срср по лінії волга – архангельськ. Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово - промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля. Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха. За цих умов срср ще раз виступив із ініціативою створення системи колективної безпеки, яка ґрунтувалася б на згоді між англією, францією і срср про об’єднання зусиль проти фашистської агресії. Радянський уряд висунув пропозицію підписати угоду між срср, англією і францією строком на 5 - 10 років про взаємну допомогу на випадок агресії в європі проти будь - якої з цих трьох держав. Гітлерівська німеччина окупувала австрію, чехословаччину, данію, нідерланди, норвегію, бельгію, люксембург, югославію, грецію, польщу, значну частину франції, встановивши там так званий новий порядок. Згідно з цим планом радянський союз і його військові сили мали бути розгромлені в дуже стислі строки, за 1, 5 - 2 місяці мала переможно закінчитися війна, знищивши радянську державу та поневоливши її народи.

Залишимося ми в історії, чи будемо знищені, перетворені у рабський матеріал, приречені на вимирання відповідно до людиноненависницьких планів нацистської гегемонії у світі. Треба навести приклади подвигів радянських воїнів під час оборони брестської фортеці, москви, ленінграда, одеси, києва, севастополя та інших міст - героїв. Розкрийте сутність і значення перебудови в радянському союзі роботи усіх державних і політичних органів, громадських організацій на воєнний лад, зміцнення збройних сил, централізації керівництва обороною країни, переведення народного господарства на воєнні рейки, організації підпілля і партизанської війни в тилу ворога. Цього дня у вашингтоні представники 26 держав, у тому числі сша, срср, англії, китаю, індії, австралії, багатьох європейських країн підписали декларацію об’єднаних націй про спільну боротьбу з країнами фашистського блоку.

Необхідно підкреслити, що процес створення антигітлерівської коаліції був непростим і завершився у травні - липні 1942 року підписанням ряду угод про війну проти країн фашистського блоку та про співробітництво і взаємну допомогу після війни.

В результаті вирішальних перемог червоної армії було повністю вигнано фашистських окупантів з радянської землі і бойові дії були перенесені в інші країни.

Чому другий фронт в європі (всупереч офіційним заявам лідерів сша й англії) так і не було відкрито ні в 1942, ні в 1943, ні в травні 1944 р а лише у червні 1944 року.

Кримська (ялтинська) конференція голів урядів трьох держав антигітлерівської коаліції - сталіна, рузвельта і черчілля, тривала з 4 до 11 лютого 1945 р. У москві на червоній площі відбувся парад перемоги в ознаменування перемоги радянського народу та його збройних сил над фашистською німеччиною у великій вітчизняній війні. Перемога над фашистською німеччиною, мілітаристською японією та їхніми союзниками у другій світовій війні була досягнута спільними зусиллями держав антигітлерівської коаліції, учасників антифашистського підпілля, руху опору, всіх волелюбних народів. Однак об’єктивний хід і підсумки війни незаперечно свідчать, що вирішальний внесок у перемогу над фашистською коаліцією зробили радянський союз і його збройні сили.

Доля всього світу вирішувалася саме на радянсько - німецькому фронті, протяжність якого в різні періоди сягала від 4 до 6 тисяч кілометрів, що в 4 рази перевищувала довжину північно - африканського, італійського і західноєвропейського фронтів, разом взятих. Вирішальний внесок радянського союзу в перемогу визначається ще й тим, що на радянсько - німецькому фронті були зосереджені основні сили та засоби фашистської німеччини.