самостійна робота з теми складносурядне речення
Україна, український, батьківщина, вітчизна, радісний, пів озера, пів - європи, світло - зелений, жовтогарячий, пів ями, ллється, б’є, п’ють, підвіконня, обличчя. Соціальне замовлення орієнтує школу на створення умов для формування особистості, яка вміє орієнтуватися в потоці різноманітної інформації і спроможна вільно виражати власну позицію, самостійно визначати цілі саморозвитку.
Учні повинні вміти аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень, використовувати правильну інтонацію цих речень, навчитися робити синтаксичний розбір складносурядного речення. Під час вивчення даної теми намагалася сприяти активному навчанню учнів, використовувала такі форми роботи, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, дебатували за його змістом. Розвивати творчі здібності учнів, виховувати духовно багату особистість шляхом інтеграції мистецтв, розвивати полікультурну компетентність, виховувати повагу, любов до мови і бажання її вивчати.
Сучасність потребує особистості, яка комфортно почувала б себе у суспільстві, вільно володіла державною мовою, відстоювала інтереси культури та надбання пращурів, виявляла пошану і любов до мови.
Поповнити знання учнів про складне речення, навчити розрізняти складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком;правильно інтонувати такі речення; розвивати логічне та образне мислення, емоційну сферу; виховувати пошану до української мови.
Двоскладних і односкладних, які бувають поширеними і непоширеними, повними і неповними, в ряді випадків мають у своєму складі однорідні та відокремлені члени речення, звертання і вставні слова. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари – і зразу стали зрозумілими їй той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. (складним називається речення, що складається з двох чи кількох частин, кожна з яких має свою граматичну основу і за своєю будовою подібна до простого речення. Україна, український, батьківщина, вітчизна, радісний, пів озера, пів - європи, світло - зелений, жовтогарячий, пів ями, ллється, б’є, п’ють, підвіконня, обличчя. У ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі та грози — весь той глибокий, повний думки почуття голос рідної природи.
Цей лунає так гучно в любові людини, до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за другим плоди глибоких сердечних рухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості. З`ясувати, яке речення називається складносурядним, пояснити, які сполучники служать засобами зв’язку між його частинами; навчитися розпізнавати сср, розрізняти сср та прості речення з однорідними членами.
Перше речення – просте, односкладне, ускладнене однорідними присудками, які виражені неозначеним дієсловом і поєднуються за допомогою єднального сполучника і; друге речення – складне, складається з двох простих речень, які є рівноправними і поєднані сполучником і, між частинами складного речення стоїть кома. Овечают на вопросы складним називається речення, що складається з двох чи кількох частин, кожна з яких має свою граматичну основу і за будовою подібна до простого речення. З поданих парами простих речень учні повинні утворити сср, використовуючи для цього найбільш відповідні сполучники сурядності, розставити розділові знаки.
Ознайомити учнів зі смисловими зв`язками, які бувають між частинами сср, формувати вміння визначати такі зв’язки, пояснити особливості синтаксичного розбору сср. У першому реченні можна поміняти частини сср місцями, оскільки дії відбуваються одночасно і не залежать одна від одної; у двох інших реченнях частини сср поміняти місцями неможливо, оскільки друга частина кожного з речень певною мірою залежить від першої. єднальні сполучники та - кож виступають засобами вираження таких смислових відношень як причиново - наслідкові (хтось шарпнув двері, і вони розчинилися навстіж). їхнє завдання – відновити первісний вигляд інверсійованих речень, об ` єднати прості речення в сср, визначити смислові зв’язки між частинами утвореної синтаксичної конструкції протягом обумовленого часу.
Коментарі
Дописати коментар