фізичний розвиток підлітка повідомлення
Об’єктивні показники стану здоров’я пов’язані з вимірюваннями маси тіла, зросту, окружності грудної клітки (плеча, стегна, гомілки), частоти дихання, пульсу.
Якщо стежити за показниками стану фізичного здоров’я в підлітковий період, то можна робити висновки про те, наскільки успішно відбувається фізичне дорослішання організму.
Відчуття бадьорості і сили, почуття впевненості в собі, життєрадісність, глибокий сон, хороший апетит говорять про те, що фізична складова здоров’я не викликає занепокоєнь. Але якщо йдеться про спеціальні тренування, то перед тим, як приступити до занять, треба порадитися з лікарем і знайти професійного тренера, який буде з вами займатися. Візьміть сантиметрову стрічку лівою рукою за нульову поділку й прикладіть її до лівого гор - для визначення окружності грудної клітки візьміть сантиметро ву стрічку правою рукою за нульову поділку, а лівою — за середи ну.
Візьміть сантиметрову стрічку правою рукою за нульову поділку, а лівою — за середину й, визна чивши з її допомогою найвужче місце тулуба між грудною кліткою й тазом, виміряйте окружність. іншою рукою візьміть стрічку за нульову поділку, накладіть на найбільш опукле місце двоголового м’яза (біцепса) так, щоб зверху й знизу вона була на одному рівні, і з’єднайте кінці на внутрішньому боці. Формувати уявлення учнів про чинники, що сприяють гармонійному фізичному розвитку; пояснити необхідність підтримання нормальної маси тіла; вчити визначати рівень свого фізичного розвитку; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя. інформація про статеве дозрівання підлітків додатки додаток 6 інформація про статеве дозрівання підлітків чи доводилося вам (останнім часом) чути від людей, які вас оточують, що ви вже не дитина. У кожній родині зберігаються сімейні світлини, з допомогою яких можна заглянути в минуле, пригадати найяскравіші події, побачити себе в різні періоди життя. Вимоги до харчування і питного режиму підлітків фізична складова здоров’я тема 3 харчування підлітків урок 6 вимоги до харчування і питного режиму підлітків на цьому уроці ви дізнаєтесь. Про те, як визначати калорійність щоденного харчування та правильно її розподіляти; як розпізнавати ознаки порушення питного режиму; що таке режим харчування. Лихо наших городів – колорадський жук – найбільш стійкий до різних способів боротьби з ним, тому важливо регулярно оглядати картоплю, збираючи личинки, гусінь, яйцекладки колорадського жука й дорослі особини.
Формувати уявлення про вікові зміни власного організму; необхідність підтримання нормальної маси тіла; розвивати вміння визначати рівень свого фізичного розвитку.
Особливості харчування підлітків дізнаєшся про особливості харчування в підлітковому віці; харчові звички; принципи харчування для здоров’я пригадай чому слід вживати молочні продукти, овочі і фрукти щодня. Вікові вимоги щодо харчування підлітків фізична складова здоров’я тема 3 харчування підлітків урок 5 вікові вимоги щодо харчування підлітків на цьому уроці ви дізнаєтесь. Про необхідні складові продуктів харчування для підлітків; про профілактику нестачі йоду в організмі; про калорійність харчування та енерговитрати залежно від фізичних навантажень. Вплив наркотичних і токсичних речовин на здоров’я підлітків соціальна складова здоров’я tема 5 звички і здоров’я урок 13 вплив наркотичних і токсичних речовин на здоров’я підлітків на цьому уроці ви дізнаєтесь. Про негативний вплив наркотичних і токсичних речовин на здоров’я людей; про згубність вживання наркотиків для здоров’я підлітків; про важливість підтримки людини, що стала на шлях наркоманії, з боку рідних і близьких. Формування корисних і шкідливих звичок у підлітків соціальна складова здоров’я tема 5 звички і здоров’я урок 10 формування корисних і шкідливих звичок у підлітків на цьому уроці ви дізнаєтесь. Показники фізичного розвитку – це, насамперед, антропометричні дані, темпи та особливості їх змін в процесі зростання, ступінь гармонійності розвитку, співвідношення календарного та біологічного віку, конституційні особливості тощо. Такий підхід надає можливість використовувати показники фізичного розвитку для вимірювання та адекватного порівняння їх значень з певними нормативними показниками, що встановлені. Формування особистості дитини в процесі діяльності відбувається тим успішніше, чим точніше педагог та лікар ураховують, якою мірою сама діяльність, її зміст, цілі, форми і способи організації, відповідають актуальним потребам дитини конкретного віку, її інтересам, прагненням, наявним та потенційним можливостям. Шкільне навчання ставить перед дитиною все нові і нові вимоги не лише стосовно оволодіння знаннями, уміннями та навичками, але й стосовно її якостей, особливостей поведінки, особистісного розвитку загалом. Від оцінки навчальних успіхів, ставлення до вчителя та однокласників, поведінки в школі і на вулиці в значній мірі залежить моральне самопочуття школяра, задоволення його потреб в спілкуванні, визнання його особистості оточуючими людьми тощо. Загальновідоме позитивне ставлення учнів початкових класів до школи в цілому, необмежений авторитет вчителя та привабливість нової соціальної ролі школяра являють собою важливі соціально - психологічні чинники, що в своїй сукупності створюють підґрунтя для успішного виховання різних рис особистості учнів молодшого шкільного віку.
Отже, особливу увагу в організації виховної діяльності слід приділяти розгортанню в класному колективі ініціативності, самостійності, взаємоконтролю і, на цій основі, відносин взаємної відповідальності. Важливим критерієм адекватної адаптації учнів перших класів до перебування у школі є досягнутий рівень фізичного розвитку та ступінь його гармонійності. Там, де систематичні дослідження в цьому напрямку не проводяться, ускладнюються процеси планування і проведення лікувально - профілактичних та оздоровчих заходів серед дитячого населення. У “концепції загальної середньої освіти” підкреслюється, що для забезпечення адекватного перебігу процесів збереження, зміцнення і формування здоров’я, має передбачати щорічне визначення індивідуального рівня здоров’я та надання допомоги у дотримуванні відповідного рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості. На підставі отриманих даних учні за допомогою вчителів та медичних працівників складають індивідуальні програми особистісного самовдосконалення і фізичного розвитку.
Найкращим варіантом контролю за їх адекватним виконанням є поетапний аналіз індивідуального здоров’я учнів, покрокова ліквідація його найбільш слабких ланок, корекція шкідливих звичок, які мають місце, тощо. інтенсивне зростання, різкі зміни структурної та метаболічної активності організму впродовж періоду статевого дозрівання сприяють підвищенню його реактивності стосовно факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, появі значного числа анатомічних і фізіологічних відхилень. Рухова діяльність дітей молодшого шкільного віку також не повинна бути над мірною – варто остерігатися інтенсивних навантажень, адже значна частина енергетичних ресурсів організму у цьому віці витрачається на пластичні процеси, а саме на процеси росту та розвитку.
Рухова діяльність школярів як за характером вправ, так і за їх обсягом повинна будуватися диференційовано з урахуванням рівня їх фізичної підготовленості. Уже в молодшому шкільному віці має бути використаний диференційований підхід під час вибору вправ для уроків фізичної культури та при дозуванні фізичних навантажень серед хлопчиків і дівчат. Одночасно із загальним завданням – сприяти за допомогою використання фізичних вправ різнобічному й гармонійному розвитку дітей – перед фізичним вихованням постає і більш вузьке завдання. У цьому контексті, насамперед, слід ураховувати той факт, що у сучасних дітей надзвичайно часто реєструються порушення постави, плоскостопість, ожиріння тощо. Серед учнів молодшого шкільного віку найчастіше реєструються порушення фізичного розвитку, що мають нестійкий функціональний характер, і, отже, можуть бути в иправлені за допомогою використання дозованих фізичних вправ. Ухтомського та їх послідовників з достатньою повнотою розкрили механізм впливу рухів на складні життєві процеси, що відбуваються в організмі людини, вказуючи на негативні явища, які спостерігаються в умовах тривалого вимушеного спокою. Спокій і рух являють собою два антиподи, які визначають стан і характер життєвих процесів в організмі, впливають на інтерактивність та особливості роботи серця, легенів, шлунково - кишкового тракту, нервової і м’язової систем, а також обміну речовин. В результаті генералізації збуджувального процесу серед підлітків спостерігаються підвищена збудливість, яка виражається у формуванні зайвих рухів рук, ніг, голови та тулуба. У цьому віці особливо великого значення набувають раціонально організований режим дня, характер організації навчальної та позанавчальної діяльності, сну, харчування, загартовування, рухливих ігор на свіжому повітрі, що відповідає фізіологічним потребам організму дітей і підлітків. Систематичні фізичні вправи із широким використанням природних факторів дозволяють успішно вирішувати і цілу низку завдань, які полягають у збереженні та зміцненні здоров’я, загартовуванні організму, всебічному фізичному розвитку, і особливо розвитку фізичної витривалості, швидкості і сили, формуванні адекватних рухових навичок, виховання високих моральних і вольових якостей. Підніміть лікті та розташуйте сантиметрову стрічку на грудній клітці так, щоб позаду вона проходила під нижніми кутами лопаток, а спереду по нижньому краю соскових кіл у хлопчиків і на рівні четвертого ребра у дівчаток (за умови розвиненої грудної залози — під нею). Візьміть сантиметрову стрічку правою рукою за нульову поділку, а лівою — за середину й, визначивши з її допомогою найвужче місце тулуба між грудною кліткою й тазом, виміряйте окружність. Ознайомити учнів з особливостями психічного розвитку підлітків, потребами людини; розвивати вміння працювати в групах, аналізувати, робити висновки; виховувати толерантне ставлення до думок, поглядів і переконань інших людей. Формувати в учнів поняття про вміння, навички, корисні й шкідливі звички та їхнє значення в житті людини; розповісти про чинники, що впливають на прийняття рішень і формування звичок; розвивати вміння приймати зважені рішення, аналізувати свої вміння; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я. Відомо, що підлітковий період — це час, коли суперечності розвитку набирають особливої гостроти, що зумовлено специфічними явищами, які свідчать про перехід від дитинства до дорослості. Саме в цей період дитина усвідомлює свою індивідуальність, змінює ставлення до навколишнього світу, до себе, до інших людей, відбувається перебудова потреб і мотивів, поведінки.
Може, за один рік увесь твій одяг став замалим для тебе; чи тобі сказала про це бабуся, яка не бачила тебе з минулого літа; чи, може, тепер ти знаєш або вмієш набагато більше, ніж раніше; а може, вже не боїшся темряви чи не соромишся купувати щось у магазині. Мері дала йому жерстяний таз, наповнений водою, і шматок мила; він вийшов за двері, поставив таз на ослінчик, вмочив мило у воду і поклав його на місце.
Коли він вдруге зайшов до кухні із заплющеними очима, наосліп відшукуючи рушник, вода і мильна піна, що стікали з його обличчя, не залишали сумніву в його сумлінності. Чистим, як маска, була лише частина його обличчя від лоба до підборіддя; вище і нижче тягнулася обширна, не змочена водою територія, що зверху піднімалася на лоб, а знизу лягала темною смугою навколо шиї. Але така ситуація, коли умови дозволяють (і роблять необхідною) тривалу підготовку дітей до дорослого життя саму молодь радує далеко не завжди – бо позиція учня має на увазі залежність від старших, нерівність в стосунках з ними.
Якби діти не виходили з періоду дитячого і беззастережного підпорядкування авторитету батьків і дорослих, то вікові особливості підлітків не стали б предметом окремого вивчення та розуміння. Помітною є невідповідність розвитку серця і судинної системи масі тіла, що не дозволяє постачати потрібну кількість крові до різних ділянок тіла, зокрема, до мозку.
Продовжують розвиватися специфічно людські ділянки мозку (лобні, частково скроневі й тім яні), відбувається внутрішньоклітинне вдосконалення кори головного мозку, збагачуються асоціативні зв язки між різними його ділянками.
Відомі випадки психічної анорексії, коли дівчатка, прагнучи виглядати як фотомоделі, дотримувалися спочатку надзвичайно строгої дієти, а потім узагалі відмовлялися від їжі, доводячи себе до цілковитого фізичного виснаження. Підліток намагається зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв язку з цією соціальною позицією. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, дозвілля, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки більше орієнтуються не на батьків, а на однолітків. Підліток прагне визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні передумови — і фізичні, й інтелектуальні, й соціальні. Лише у спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємини з дорослими (й однолітками також) відповідали б претензіям і потребам підлітків. Для одних це бажання бути лідером, для інших - користуватись авторитетом в якійсь справі, треті намагаються знайти близького друга, та завжди це прагнення є провідним мотивом поведінки у цьому віці. До дружніх стосунків висовуються особливі вимоги - взаємної відвертості та розуміння, рівності, чуйності, здатності співпереживати, вміти зберігати таємниці тощо. Підлітки вже, як правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, як такі, що не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні. Нові форми взаємин поступово витісняють старі, але вони тривалий час співіснують, зумовлюючи конфлікти, взаємонепорозуміння та труднощі у спілкуванні дорослого з підлітком. Виробляється вміння свідомо спрямовувати увагу на певні об’єкти, тривалий час на них зосереджуватись, переборювати відволікання, переключати увагу на нові завдання та розподіляти її, тобто формуються вищі довільні форми уваги.
Зміни в інтелектуальній сфері виражаються передусім у розвитку здатності до абстрактного мислення, в зміні співвідношень між конкретно - образним та абстрактним мисленням на користь останнього, в формуванні понятійного мислення. Так, розширюється зміст її образів, оскільки уява бере участь в утворенні образів безпосередньо не сприйманих об’єктів, у процесах розуміння художніх творів, технічних креслень, описів історичних подій, у переходах думки від конкретного до абстрактного, в різних видах творчої діяльності тощо. Розвивається мовлення і як засіб спілкування з іншими людьми, і як спосіб набування знань, і як інструмент творення та засіб вираження емоційних станів та вольової регуляції поведінки.
Коментарі
Дописати коментар