біологія зно 2012 відповіді

біологія зно 2012 відповіді

Ядерця – щільні структури, що входять до складу ядерного матриксу, які складаються з комплексів рнк з білками, хроматину і гранул, які слугують попередниками складових рибосом. Початковий етап енергетичного обміну – підготовчий – відбувається в цитоплазмі клітин усіх організмів, а в більшості багатоклітинних тварин і людини – також і в порожнині органів травної системи.

Мейоз (або редукційний поділ) – особливий вид поділу еукаріотичних клітин, унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі і формуються статеві клітини.

У результаті мейозу утворюються клітини з гаплоїдним набором хромосом, надалі при заплідненні поновлюється диплоїдний набір хромосом, що і забезпечує сталість хромосомного набору при статевому розмноженні. Під час профази і мейозу гомологічні хромосоми (хромосоми однієї пари) зближуються і кон югують гомологічні хромосоми (хромосоми однієї пари) зближуються і кон югують (тісно прилягають одна до одної по всій довжині, обвиваються, перехрещуються) під час кон’югації може здійснюватися і кросинговер – обмін гомологічними ділянками між парними хромосомами.

Водорість здатна до фотосинтезу й постачає грибу органічні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів й постачає водоростям воду й мінеральні речовини.

Бурі водорості є одним з головних джерел йоду, нестача якого в організмі людини призводить до серйозних порушень розвитку, зниження працездатності, кретинізму.

Останнім часом доведено, що споживання бурих водоростей та їхніх похідних є одним із найкращих методів групової та індивідуальної профілактики йододефіциту і йододефіцитних захворювань. В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. У клітинах фотосинтезуючої тканини листків нижніх гілок дерева міститься менше хлорофілу, ніж у клітинах верхніх листків, тому що на нижні листки потрапляє менше світла. Малярійному плазмодію притаманний складний життєвий цикл, що відбувається як зі зміною статевого та нестатевого поколінь, так і зі зміною хазяїв – людини та малярійного комара. Сисуни – це виключно паразитичні тварини, що мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини й тварин. Мантія зростається з тілом по боках і ближче до спинного боку тіла, а на черевному боці тіла залишається великий отвір, через який назовні висувається нога. Хондроцит – сновна клітина хрящової тканини, яка є різновидом сполучної тканини в організмі деяких безхребетних і всіх хребетних, яка виконує опорно - механічну функцію. Варто зауважити, що артеріальна кров збагачена киснем, потрапляє до тканин, де гемоглобін шляхом дифузії легко віддає кисень клітинам, а замість кисню одержує від них вуглекислий газ. Тонкий кишечник — відділ травного тракту, в якому неперетравлені поживні речовини шлункового вмісту підлягають подальшому інтенсивному та остаточному розщепленню, чому сприяють секрети підшлункової залози, печінки та власне кишечника, а продукти розщеплення транспортуються через стінку кишечника у внутрішнє середовище організму.

Нефрон — це епітеліальна структура, яка являє собою систему звивистих і прямих канальців, що сліпо починаються капсулою від судинного клубочка кожного ниркового тільця, та впадає у збірну трубочку.

Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертається значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Вони заповнені желеподібною масою і містять вестибулярні рецептори – чутливі волоскові клітини, розміщені на внутрішній стінці ампул, якими завершуються канали.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Унаслідок цього під дією факторів навколишнього середовища на організм змінюється інтенсивність ферментативних реакцій, що обумовлюється зміною інтенсивності їх біосинтезу.

Оборотність – зміни зникають при зникненні специфічних умов середовища, що призвели до появи модифікації; зміни у фенотипі не успадковуються – успадковується норма реакції генотипу; статистична закономірність варіаційних рядів; модифікації диференціюють фенотип, не змінюючи генотип; груповий характер; розрізняють два типи статевих клітин. 1) розмноження (клітини диплоїдної оогенної тканини діляться шляхом мітозу, утворюючи диплоїдні ооцити); 2) ріст ооцитів, проходження ними клітинного циклу, під час якого відбувається синтез днк, подвоєння і побудова другої хроматиди хромосом; 3) дозрівання ооцитів (їх поділ шляхом мейозу). 1) розмноження в сім’яниках клітин диплоїдної сперматогенної тканини, що поділяються шляхом мітозу та утворюють диплоїдні сперматоцити; 2) ріст сперматоцитів, проходження ними клітинного циклу, у ході якого здійснюються синтез днк і добудування другої хроматиди; 3) дозрівання сперматоцитів, що поділяються шляхом мейозу, в результаті чого утворюються гаплоїдні сперматозоїди.

Ри — загальна назва макромолекулярних сполук, що існують у живій природі; полімери біологічного походження, які складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з єднаних між собою хімічними або координаційними зв язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.

Встановлено, що залишок аденіну (а) нуклеотиду одного ланцюга молекули днк завжди сполучається із залишком тиміну (т) нуклеотиду іншого ланцюга (між ними виникає два водневі зв’язки), а гуаніну (г) – з цитозином (ц) (між ними виникає три водневі зв’язки). Аналізуючи схему, можна констатувати, що хоча екологічні фактори дуже різноманітні за своєю природою та характером впливу на біологічні системи, існують закономірності їхнього впливу на живі істоти, а також реакцій організму на їхню дію. Сприятливі для істот певного виду інтенсивності впливу екологічного фактору мають назву зони оптимуму (на схемі відповідає світла ділянка між точками а і б). Чим більше інтенсивність дії певного екологічного фактору відхилятиметься від оптимальної в той чи інший бік, тим більше буде виражений його негативний вплив на організми (верхня та нижня зони пригнічення – на схемі відповідають затемнені ділянки). Значення інтенсивності дії екологічного фактору, за якими існування організмів стає неможливим, називають верхньою та нижньою межами витривалості, або толерантності (критичні точки максимуму і мінімуму). У тварин з фотоперіодизмом зв язані також терміни настання і припинення шлюбного періоду, плодючість, осінні і весняні ліньки, перехід до зимівлі, міграції і ін. Циклічність масового розмноження перелітної сарани є прикладом багаторічних ритмів, які пов’язані з неперіодичною зміною сонячної активності протягом кількох років. Агроценоз – збіднені видами високопродуктивні угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агробіоценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю) незважаючи на незначне видове різноманіття та погано розгалужені трофічні сітки.

Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур). Перше твердження є правильним тому, послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення. Друге твердження неправильне тому, що за правилом екологічної піраміди – на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запасаються організмами за одиницю часу, значно більше, ніж на наступних. У результаті різні хімічні елементи надходять у живі істоти, можуть у них накопичуватись і виходити в довкілля лише через певний час лише після загибелі. Адаптивна радіація лежить в основі всіх форм адаптаціогенеза і є результатом надбання організмами спеціальних пристосувань – адаптацій і проникнення в нові адаптивні зони.

Основне джерело адаптивної радіації – внутрішньовидові процеси (генетичне різноманіття видових популяцій, диференціювання виду на географічні та екологічні раси в результаті розширення ареалу при сприятливих умовах, внутрішньовидові протиріччя). Нижній відділ гортані переходить у трахею, передня стінка якої утворена хрящовими півкільцями, а задня складається з гладеньких м язів і прилягає до стравоходу.

Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3. Мімікрія забарвлення осоподібніх мух маскування забарвлення камбала попереджувально забарвлення забарвлення тіла саламандри розмежовуючи забарвлення смугаста тіло у тигра. 1 використання важеля для подавання їжі як умовно подразника 2 вплив їжі на смакові рецептори 3 утворення сліновідільного рефлексу в центрі сліновіділення довгастого мозком 4 утворення тимчасового нервово зв язку между смакова и рухів центрами кору великих півкуль. Спочатку зображено об’єкт рівня організації живої матерії, потім його складник, і для заповнення пропусків треба вибрати елемент, який буде складником об’єкта. Однією з характерних рис організмів, що належать до певного царства, є наявність певних структурних полісахаридів, з яких утворюються стінки клітини, покриви.

Неправильним є твердження учениці, що резервною речовиною рослинних клітин є глікоген, оскільки він є резервною речовиною тваринних клітин та клітин грибів. У клітинах дріжджів (мікроскопічних грибів), одноклітинної тварини інфузорії - туфельки та кишкової палички (бактерії) вміст білків переважає над умістом ліпідів (фосфоліпідів та стероїдів). Клітинний центр – немембранна органела з двох центріолей, які слугують центрами організації веретена поділу, беруть участь у формуванні мікротрубочок цитоплазми, джгутиків і війок. Під час транскрипції інформація, яка міститься в днк, відповідно до принципу комплементарності використовується для синтезу мрнк (врнк) з певною послідовністю нуклеотидів. У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, натомість в особин іншої – вони подібні. Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання тощо) поміж прокаріотів відомі гетеротрофні (сапротрофи, паразити) та автотрофні (фототрофні, хемотрофні) організми.

Запропоновані в завданні рослини описуються при вивченні типів плодів, різноманітності покритонасінних рослин, а саме характеристик їх родин, господарського значення рослин. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, осморегуляція, рух, подразливість, розмноження, інцистування) у завданні наведені два твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати тварини, які зображені на рисунку, потім застосувати знання про особливості будови тварин типу хордові. Ряди комахоїдні, рукокрилі, гризуни, хижі, китоподібні, парнокопитні, непарнокопитні, примати; особливості організації, представники, роль у природі та житті людини.

Аналізуючи основу завдання та запропоновані варіанти відповіді, необхідно вказати правильну комбінацію характеристик для заповнення пропусків у таблиці. Вітамін с є коферментом, забезпечуючи нормальне засвоєння білків клітиною, швидке загоєння ран, реакції імунітету, нормальне продукування різних гормонів. Через нестачу гормону тироксину відбувається зниження обміну речовин, людина стає млявою, у неї погіршується пам ять і знижується працездатність, випадає волосся, шкіра стає сухою, збільшується маса тіла. Схрещуючи рослини гороху, що відрізнялись за станами однієї ознаки, грегор мендель спостеріг, що у фенотипі всіх гібридів першого покоління (f 1) проявлявся лише один із двох станів. Гемофілія (невиліковне генетичне захворювання, пов язане з порушенням згортання крові; при цьому захворюванні різко зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи, навіть при незначній травмі) визначається рецесивним алелем, розташованим в х - і відсутнім в y - хромосомі. Тому в результаті одруження чоловіка, хворого на гемофілію, зі здоровою жінкою - носієм є 50 % ймовірність того, що дитина, яка народиться в цієї пари, буде хворіти на гемофілію. Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення. У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім ідуть ті, хто їх споживає, – мікроорганізми й рослиноїдні тварини й хижаки (консументи 1 - го, 2 - го, 3 - го тощо). Видоутворення найчастіше відбувається шляхом дивергенції (розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів в ході еволюції), коли від вихідної форми виникають два або більше нових видів. Одна з основних її функції – виведення з організму токсичних продуктів білкового обміну та обміну нуклеїнових кислот завдяки утворенню вторинної сечі шляхом реабсорбції. Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один із них (коменсал) використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності, житло іншого (хазяїна) тощо, не завдаючи йому помітної шкоди.

Організм - хазяїн при цьому зостається незайманим цією взаємодією; на відміну від нього коменсал, навпаки, може демонструвати значні пристосування в будові тіла і поведінці, які полегшують йому участь в коменсальних стосунках. Наприклад, риби - прилипали пересуваються, причепившись до акули чи іншої великої риби; як прилипали, так і риби - лоцмани живляться недоїдками, що залишається після їжі хазяїв. Конкуренція – форма взаємовідносин, що полягає в змаганні за засоби існування й умови розмноження між особинами одного виду (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів. Паразитизм – це вид взаємозв язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Зайвим у переліку пар організмів є гриб боровик та дуб, оскільки у переліку типів взаємовідносин особин або популяцій відсутня назва взаємовідносин, що її ілюструє ця пара. Для виконання завдання необхідні знання особливостей поділу геологічної історії землі на ери, періоди та епохи, а також знання основних подій, що відбувалися в ті чи інші геологічні періоди історії землі. Кожен період та епоха мали більш - менш стабільні клімато - географічні параметри, характеризуються сталими екосистемами із специфічним видовим складом продуцентів, консументів та редуцентів. Карбоновий період (палеозойської ери) – розквіт кам’яновугільних лісів, поява хвойних; розквіт земноводних, наземних черевоногих молюсків; виникнення комах і плазунів. Тріасовий період (мезозойської ери) – панування голонасінних, рептилій; відомі всі ряди сучасних комах; вимирають первісні земноводні; поява перших ссавців.