екологічний висновок для здійснення природоохоронного заходу

екологічний висновок для здійснення природоохоронного заходу

Розглядаючи фактор навколишнього середовища як потребуючий усе більшої уваги і з огляду на ряд аварій, великі промислові корпорації поставили свої підприємства під внутрішній контроль з метою оцінки, чи не є вони джерелом негативного впливу на навколишнє середовище.

У 1989 році міжнародна торговельна палата (мтп) опублікувала документ, що заклав основи внутрішнього екологічного аудиту як процедури самоконтролю й інструмента внутрішнього менеджменту.

Підхід, запропонований міжнародною торговельною палатою, одержав визнання в промисловців, оскільки дозволяв керівникам підприємств забезпечити контроль за станом охорони навколишнього середовища на підприємстві, а також контролювати роботу підприємства з погляду природоохоронних нормативів. Вивчення сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для навколишнього середовища і населення; аналіз передбачених мір і засобів попередження й обмеження наслідків аварії; порядок розрахунку збитку, нанесеного діяльністю підприємства; деталізацію засобів зм якшення цього збитку; оцінку впливу на середовище залишкового забруднення, систему інформування наглядових організацій і громадян про можливу аварію. Зауваження відносилися до можливості втручання в організацію роботи промислового сектора, обов язковості екологічного аудиту і розкриття результатів екологічного аудиту громадськості. Програму і план природоохоронних заходів; систему моніторингу за станом навколишнього середовища;, систему природоохоронної документації, що ведеться; періодичність екологічного моніторингу.

Контроль вірогідності видаваної підприємством екологічної інформації; перевірка відповідності об єкта екологічним вимогам; оцінка існуючої системи керування навколишнього середовища і здоров я працівників; оцінка ризиків від регульованих і не регульованих впливів на середовище.

Наприклад, офіційні природоохоронні органи установлюють визначений ступінь детальності проведення екологічного аудиту, тоді як рада директорів або керівництво підприємства, відповідно до власних задач і проведеною екологічною політикою, може зробити установку на проведення більш детального аудиту, у якому аналізуються всі аспекти організації керування і роботи підприємства на різних структурних рівнях. При придбанні земельної нерухомості може виникнути необхідність у проведенні спеціальних досліджень з метою виявлення користувача останніх 50 років, якщо виникають підозри на забруднення навколишнього середовища. У сфері діяльності, зв язаної з мінімізацією відходів, може знадобитися одночасне виконання аудиту і проведення досліджень щодо нових тенденцій і технологій, розроблених і впроваджених у японії або європі, що можуть бути адаптовані для виробничого процесу конкретного підприємства. Ступінь детальності аналізу діяльності підприємства, що використовується в аудиті, тобто торкається окремих сторін або всієї діяльності компанії; вироблення концепції і мір, спрямованих на досягнення узгодження з нормативами і лімітами, установленими природоохоронними органами; географічне положення об єкта (число офісів і місце розташування заводів); тимчасова структура (частота проведення аудитів); предмет екологічного аудиту (повітря, вода, землі, енергоспоживання, відходи). Процедура екологічного аудиту повинна забезпечувати можливість оцінки відповідності об єкта, що перевіряється, установленим, для нього критеріям екологічного аудиту - процедура проведення екологічного аудиту простій і доступної в керуванні і виконанні. ідентифікувати процеси, використовувані в комерційній діяльності або виробничому процесі об єкта аудитування; чітко установити цільову спрямованість політики і планів підприємства; визначити компетенцію аудиту, включаючи його структуру і масштаб; розробити процедури, що встановлюють порядок виконання аудиту.

Перевірка первинної документації, журналів реєстрації й інших матеріалів, що реєструють показники природоохоронної діяльності; збір інформації в рамках проведення аудиту, включаючи співбесіду з персоналом; візуальне обстеження об єкта, перевірка стану й експлуатації технічних засобів; інструментальний аналіз параметрів навколишнього середовища і факторів негативного впливу; вироблення рекомендацій з удосконалювання природоохоронної діяльності і раціональному використанню природних ресурсів. Визначення можливих шляхів досягнення екологізації діяльності підприємства і виявлення причин, що перешкоджають досягненню цієї мети; зниження імовірності піддатися ризикові судового позову і виплати великої компенсації за заподіяний збиток, а також екологічних платежів і штрафів; посилення екологізаціі діяльності і політики підприємства, екологічної свідомості і підвищення екологічної відповідальності персоналу підприємства; визначення ступеня відповідності діяльності підприємства екологічним нормативам якості навколишнього середовища, встановленим органами федеральної державної влади і суб єктами федерації; розробка заходів для поліпшення екологічної діяльності підприємства й одночасно по зниженню вартості виробленої продукції; розробка інформаційної бази негайного реагування на випадок виникнення небезпеки; поліпшення методів керування при рішенні екологічних проблем; економічне стимулювання проектів, що забезпечують зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище; поліпшення взаємин зі структурами влади і громадськістю; оцінки - ризику і збитку, зв язаного з забрудненням навколишнього середовища в результаті виробничої або іншої діяльності підприємства; відповідність стандарту, що встановлює рівень екологічного ризику.

Найменування суб єкта екологічного аудиту і період його діяльності, за який проводиться перевірка; результати експертизи відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, складанню відповідної звітності і станові внутрішнього контролю, що забезпечує виконання вимог екологічної безпеки; факти виявлених у ході аудиторської перевірки істотних порушень екологічного законодавства і правил складання нормативної і статистичної документації підприємства (суб єкта екологічного аудиту), а також порушень екологічного законодавства, що нанесли або можуть завдати шкоди державі і проживаючому населенню. У підсумковій частині аудиторського висновку утримується запис про підтвердження відповідності діючому екологічному законодавству екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки.

Суперечки матеріального характеру й інші розбіжності, що виникають між екологом аудитором або аудиторською організацією і замовником, дозволяються у встановленому порядку.

Подібне поліпшення в цілому неможливо імітувати чи фальсифікувати, що створює необхідну основу для оцінки екологічної спроможності економічних суб єктів. Перспективне і поточне планування раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в кінцевому підсумку виходить з накреслених темпів зростання сукупного суспільного продукту, національного доходу і підйому життєвого рівня трудящих. Пропорційність означає погодженість у використанні природних ресурсів як за територією, так і за галузями народного господарства, виключення порушень природних взаємозв язків у навколишньому природному середовищі. Управління охороною навколишнього природного середовища, як говориться в законі про охорону навколишнього середовища, полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо - розпорядчої діяльності. Метою управління в галузі раціонального природокористування є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення погодженості дій державних і громадських органів у галузі навколишнього природного середовища. Різні міністерства, комісії, відомства, комітети тощо в міру своєї компетенції здійснюють і підтримують єдину державну політику в області охорони навколишнього природного середовища. Одне з центральних місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться науково обґрунтованому поєднанню територіального і галузевого управління природоохоронною роботою. Тому виникає необхідність правильного поєднання інтересів багатьох міністерств, відомств і місцевих територіальних органів, які повинні доповнювати одне одного, утворюючи єдину систему управління. Наприклад, при відведенні земель під промислове, транспортне чи житлове будівництво слід виходити не лише з локальних інтересів відомчого характеру, а й враховувати, що відчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площі сільськогосподарських угідь, знижує родючість ґрунту, зменшує валову продукцію сільського господарства та ін. У системі управління природоохоронною діяльністю підприємства можна виділити планування, експлуатацію очисних споруд (включаючи технологічний процес) і контроль за викидами в навколишнє середовище.

Проектування і планування дають змогу розробити комплекс необхідних заходів по охороні навколишнього середовища, їх виконання, серед яких нові удосконалені технологічні процеси, роботи, очисні споруди, що знижують або виключають шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Управлінські функції в області природоохоронної діяльності підприємства повинні сприяти вдосконаленню технології виробництва, ремонтно - експлуатаційних робіт, безаварійної роботи устаткування, виконання планово - попереджувального і поточного ремонту.

Контроль включає в себе аналіз технології, лабораторний аналіз, контрольні пости, визначення концентрації шкідливих виділень, інформування керівництва про стан навколишнього середовища на підприємстві, дотримання законодавства в цій області. Забезпечення якісного поліпшення стану довкілля за рахунок прогресивних структурних зрушень в економіці та екологізації розвитку продуктивних сил; розробка і впровадження екологічно чистих, безвідходних, екологобезпечних та ресурсозберігаючих технологій, альтернативної енергетики; 3) економічний. інтегрування екологічних принципів у моделі ринкових реформ, розвиток і вдосконалення економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища. А) спонукання забруднювачів довкілля до обмеження екологодеструктивної діяльності шляхом упровадження платежів за викиди та погіршення якості природних ресурсів, введення екологічного податку з виробників, які застосовують екологонебезпечні технології, впровадження штрафних санкцій до порушників екологічного законодавства, стандартів якості природного середовища; б) стимулювання природокористувачів до переходу на безвідходні, ресурсозберігаючі, екологобезпечні технології та поліпшення стану навколишнього середовища шляхом надання державних субсидій, податкових пільг, позик, пільгових кредитів, встановлення режиму прискореної амортизації природо охоронного устаткування тощо; 4) адміністративно - правовий. Застосування екологічних стандартів та сертифікація продукції на відповідність вимогам екологічної безпеки відіграють важливу роль у сучасних міжнародних відносинах. На сьогодні більшість національних систем обов язкової та добровільної сертифікації товарів і послуг на відповідність екологічним вимогам засновані на стандартах iso. Еколого - правове виховання, формування нового екологічного мислення, стимулювання роз - витку екологічної свідомості населення з метою подолання споживацького ставлення до природи, підготовка фахівців - екологів; 6) міжнародний. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища, інтеграція сил, ресурсів і коштів з метою успішного вирішення глобальних екологічних проблем, створення міжнародної мережі глобального екологічного моніторингу, міжнародних фінансових фондів і банків екологічної інформації, активізація діяльності відповідних міжнародних організацій тощо. Світова комісія з навколишнього середовища і розвитку (wced), світова промислова рада з навколишнього середовища (wice), коаліція на підтримку екологічної відповідальності компаній (ceres), консультативний комітет із питань бізнесу і навколишнього середовища (асве), комітет cot з торгівлі та навколишнього середовища. Оскільки екологізація економіки вимагає значних затрат людських, матеріальних та фінансових ресурсів, зусиллями світового співтовариства створено низку міжнародних організацій, покликаних сприяти залученню коштів для захисту навколишнього середовища, модернізації застарілих, екологічно небезпечних виробництв і технологій, розвитку безпечної торгівлі тощо. В умовах економічної кризи в україні проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, оскільки під час реформування фінансової системи та її адаптації до ринкових умов були втрачені попередні джерела видатків на природоохоронні потреби.

Одними із найважливіших функціональних елементів державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні головні засади економічного механізму природокористування. цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. стимулювання природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енерго - і ресурсомісткості одиниці продукції шляхом впровадження еколого - економічних інструментів; - створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт. Збору за забруднення навколишнього природного середовища (за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин у водні об єкти та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі); частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; механізм плати за забруднення навколишнього природного середовища, впроваджений постановою кабінету міністрів україни від 13. 1992 № 18, став одним з перших еколого - економічних інструментів природоохоронної діяльності, направлених на запобігання виснаження природних ресурсів, скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів, припинення безоплатного використання навколишнього середовища як приймальника забруднюючих речовин. Проте, як видно, в сучасних умовах проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, тому що зазначених коштів природоохоронних фондів надзвичайно недостатньо на фінансування заходів, пов язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані. Вдосконалення діючого економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності та формування стабільних джерел фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкових відносин має стати органічною складовою системи управління і регулювання економіки, стимулювати охорону і відтворення природно - ресурсного потенціалу країни шляхом створення відповідних економічних умов (інвестиційних, податкових, кредитних тощо). Результатом проведення екоаудиту є, у першу чергу, економія фінансових коштів за рахунок більш раціонального природокористування і дотримання екологічних вимог. Збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту; встановлення відповідності об єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту; оцінка впливу діяльності об єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища; оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об єкті екологічного аудиту.

Конкретні завдання екологічного аудиту в кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб, відповідно до цього закону та інших актів законодавства україни, характеру діяльності об єкта екологічного аудиту.

Важливим моментом екологічного аудиту повинно бути його проведення третьою стороною для забезпечення принципів незалежності і об єктивності екоаудиторського дослідження. Крім того, серед основних принципів необхідно відзначити неупередженість аудиту, достовірність і повноту інформації, відповідальність екоаудиторів за висновки отримані згідно з за результатами дослідження. Як правило, застосовуються стандартні форми протоколів, зміст, повнота і глибина яких залежить від екоаудиторської фірми, або від вимог фінансових установ, зацікавлених у результатах екологічного аудиту.

Всі проекти, які фінансуються за рахунок його коштів і вимагають проведення екологічного аудиту оцінюються відповідно до вимог цього стандартного протоколу.

Виходячи з цього, сьогодні найбільш зацікавленими у проведенні екологічного аудиту є іноземні інвестори та самі підприємства (для отримання іноземного фінансування). Таким чином, заходи, які вживають на державному рівні у поєднанні з тенденціями на ринку, підвищення рівня свідомості і культури господарювання сучасних керівників призведуть до того, що українські підприємства широко застосовуватимуть принципи екологічного аудиту, який є важливою складовою забезпечення сталого розвитку не тільки підприємств, але всього світового співтовариства. Суспільство повинно визначати основні напрямки діяльності органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спрямованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державно - правового забезпечення. Реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів при проведенні екологічних заходів (ст. Управління природокористуванням і охороною довкілля базується як на основних принципах державного управління в цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню в цілому (науковість, комплексність, платність спеціального природокористування та ін. Основна питома вага управлінської діяльності в даній галузі належить центральним органам державного управління, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевого самоврядування в межах їх компетенції, визначеної законодавством. Громадське управління в галузі екології здійснюють громадські об єднання та організації, і його основним завданням є всіляке сприяння органам державної влади, місцевого самоврядування в забезпеченні процесу раціонального природокористування і збереження природного середовища. Окремі управлінські дії зобов язані виконувати також власники природних ресурсів і користувачі ними, оскільки так зване виробниче управління природокористуванням є продовженням державного, а при виконанні ряду функцій (наприклад, облік природних ресурсів) навіть передує управлінню державному.

Деякі нормативні акти містять пряме закріплення правоздатності природокористувачів з виробничого управління природним об єктом, що використовується (ст. Підтвердженням пріоритетності екологічних інтересів суспільства є встановлення в україні дня довкілля, який згідно з указом президента від 6 серпня 1998 року проводиться щороку в третю суботу квітня. Мета цього заходу полягає в здійсненні комплексу заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення і благоустрій населених пунктів, очищення водних джерел, збереження природно - заповідних та інших особливо цінних природних об єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням екологічного законодавства. Тобто, в організації, яка постійно пов язана з екологічною проблематикою, екологічні аспекти стають частиною управління, створюється система екологічного менеджменту.

Робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (хззр) усі непридатні пестициди з території закарпатської області були вивезені для знищення. Рокосово, рокосівська сільська рада хустського р - ну) зберігається 225 тонн забрудненого пестицидами ґрунту, який за висновком українського науково - дослідного інституту екологічних проблем (м. Симазин, атразин, ддт, прометрин, фосфаміди, метафоси, інші непридатні та невідомі отруйні речовини підлягає вивезенню або знешкодженню у спеціальних печах при температурі 1000 - 1200 о с. Наразі, департамент екології та природних ресурсів закарпатської облдержадміністрації в черговий раз направив до мінприроди запит про виділення коштів з державного фонду онпс на 2015 рік. Щодо класифікації надзвичайної ситуації, що склалася на території смт солотвино тячівського району закарпатської області, як надзвичайної державного рівня. Розроблено техніко - економічне обґрунтування ліквідації та екологічної реабілітації території впливу гірничих робіт державного підприємства солотвинський солерудник тячівського району закарпатської області, загальна кошторисна вартість - 338888, 9 тис. Та перша черга проекту ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства солотвинський солерудник тячівського району закарпатської області, загальна кошторисна вартість - 94025, 048 тис. На цей час на території солотвинської промислово - міської агломерації спостерігається загрозлива тенденція до зниження рівня існуючої екологічної безпеки.

За інформацією державного підприємства виробнича дирекція з ліквідації дп солотвинський солерудник, протягом останніх років, з - за відсутності цілісного проекту ліквідації підприємства та бюджетного фінансування, роботи з локалізації негативних наслідків надзвичайної ситуації не проводились, що призвело до значного її ускладнення та суттєвого зростання площ та об ємів карстових проваль і воронок на родовищі (у жовтні 2011 року загальний об’єм становив 2, 6 млн. Зростання меж небезпечних зон деформації земної поверхні призвело до саморуйнування ряду існуючих промислових будівель, споруд, інженерних мереж підприємства, що спричинило загрозу існуючій інфраструктурі селища солотвино та суттєво посилило небезпеку для життєдіяльності населення. Під загрозою руйнування опинилися будівлі та споруди солотвинського комунального підприємства з водопостачання та водовідведення, частина лінії електромереж напругою 6кв, яка живить насосні агрегати з водопостачання смт. Крім того, спостерігаються певні ознаки розповсюдження деструктивних геологічних процесів, які відбуваються на території впливу гірничих робіт дп солотвинський солерудник, до долини річки тиса. Це призведе до змін водного та навколишнього природного середовища і суттєво погіршить існуючу екологічну рівновагу не тільки на території солотвинської промислово - міської агломерації, а й поза її межами, що сформує передумови переростання надзвичайної ситуації державного рівня в транскордонну надзвичайну водно - екологічну ситуацію басейну р. Наразі існує нагальна необхідність проведення науково – дослідних робіт на території дп солотвинський солерудник для вивчення можливих процесів карстоутворення. Солотвинські соляні шахти використовувалися у спелеотерапевтичних цілях, карстові соляні озера що утворилися на місці виходу на поверхню купола солотвинського масиву кам’яної солі за своїм лікувальним ефектом порівнюють з мертвим морем. Саме на території смт солотвино розташовані ряд лікувальних закладів як обласного так і державного значення, а саме закарпатська обласна алергологічна лікарня і українська алергологічна лікарня, котрі у зв’язку з вищенаведеними причинами не працюють. На цей час левова частка видобутку кам’яної солі в україні сконцентрована в донецькій області і знаходиться на невеликій відстані від районів проведення антитерористичної операції. Стратегічним завданням, на нашу думку, в даних обставинах може стати поновлення видобутків у родовищі державного підприємства солотвинський солерудник, де розташовані потужні і перспективні поклади цієї стратегічної та життєво необхідної корисної копалини.

8 багатоквартирних будинків (116 квартир), 17 індивідуальних будинків, загальноосвітню школу на 330 учнів, дошкільний навчальний заклад на 140 місць, інші соціально - побутові об’єкти.

За даними закарпатської геологорозвідувальної експедиції у зазначених відвалах наявні домішки сульфітів та мінералів важких металів, які є токсикантами.

Під впливом атмосферних факторів відбуваються процеси окислення сульфітів важких металів, внаслідок цього в підошві відвалів формуються води з підвищеною мінералізацією та низьким рн, що насичені сульфітами важких металів, які вимиваються у поверхневі та підземні води.

На прилеглих до підприємства територіях за даними моніторингу зафіксовано перевищення вмісту свинцю та міді в пробах ґрунту, а у воді підвищений вміст кадмію. Багаточисельними комісіями проводились перевірки стану нерухомого майна підприємства, надійності дамби, сховища відходів виробництва, відвалів та шлаконакопичувачів на мужіївському родовищі золотополіметалічних руд. Більшість обладнання підлягає проведенню експертної оцінки щодо можливості подальшого застосування, оскільки технічна документація на їх монтаж відсутня. Для ліквідації екологічних проблем в зоні діяльності тов „закарпатполіметали облдержадміністрацією надіслано до міністерства регіонального розвитку та будівництва україни пропозиції щодо включення будівництва мереж та споруд водопостачання. Міністерством екології та природних ресурсів україни розглядалась можливість надання пат нак надра україни спеціального дозволу (ліцензії) на розробку ділянки надр мужіївського золото - поліметалічного родовища за умови відновлення екологічної рівноваги в районі мужіївського родовища. На користування надрами мужіївського родовища були внесені зміни, за якими власником спеціального дозволу є тов карпатська рудна компанія, якому передано зобов’язання з відновлення мужіївського золотополіметалічного родовища. На території області нараховується 185 суб’єктів господарювання, які здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водойми після очистки на очисних спорудах механічної та біологічної очистки.

Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об’єкти житлово - комунальних підприємств області, якими у 2014 році було скинуто в поверхневі водойми 2, 34 млн. В частині скиду стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі водойми з 21 виробничого управління житлово - комунального господарства області, які здійснюють відведення зворотних вод у поверхневі водойми, 18 включено до переліку основних забруднювачів. із 21 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93% потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод. Протягом 2014 року для вирішення проблем забруднення поверхневих водойм було виділено з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти в сумі 330, 986 тис. Заплановані на поточний рік заходи щодо зменшення забруднення поверхневих водойм та підземних вод представлені в обласній програмі питна вода закарпаття на 2012 - 2020 рр затвердженої рішенням обласної ради від 8 червня 2012 р. За № 473, яка спрямована на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення, забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення, сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях. Необхідно ліквідувати диспропорцію між потужностями водозабірних споруд та каналізаційних очисних споруд, забезпечити будівництво нових та реконструкцію існуючих каналізаційно - очисних споруд та мереж водопровідно - каналізаційного господарства, збільшення фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету.

У 2015 році очікується незначне зменшення частки видалення твердих побутових відходів у спеціально відведені місця в загальному обсязі утворених відходів на 0, 1%, що пов’язано із введенням в експлуатацію нових потужностей устаткування з переробки деревних відходів та запровадження роздільного збору твердих побутових відходів (скла, пластика та металу) у містах ужгород, берегово, мукачево, виноградово, хуст, іршава та деяких населених пунктах ужгородського та рахівського районів. На території області успішно реалізовані проекти трьох спільних австрійсько - угорсько - українських підприємств (тзов аве ужгород, тзов abe виноградів, тзов аве мукачево) та одного українсько - угорського (тзов берег - вертікал) по централізованому збору та видаленню твердих побутових відходів (тпв). На території регіону впроваджується проект європейського союзу управління відходами - європейський інструмент добросусідства і партнерства згідно якого загальні інвестиційні витрати на 14 - річний інвестиційний період (2013 - 2026рр. За рахунок коштів євросоюзу в с яноші берегівського району здійснюється будівництво заводу механізованої переробки твердих побутових відходів (тпв) потужністю 20 тис. Окремі види відходів, що не підлягають видаленню на сміттєзвалища (люмінесцентні та ртутні лампи, чорний та кольоровий металобрухт, свинцеві акумулятори, відходи пластмаси, поліетилену, склобою, картону та макулатури), заготовляються суб’єктами господарювання (всього 35 підприємств в області) та передаються на утилізацію за межі області. Протягом 2014 року спеціалізованими підприємствами заготовлено 562, 286 тонн відходів поліетилену, 3514 тонн макулатури, 1513, 31 тонна склобою, 10, 49 тонн свинцевих акумуляторів, 1270, 9 тонн металобрухту чорного, 152, 5 тонн матеріалів текстильних вторинних, 39955 шт. За рахунок власних коштів підприємств та інвестицій утворено біля 80 виробничих підприємств, цехів, установок з утилізації та переробки відходів як вторинної сировини.

Тов шкала - енерджі, мпп нікос, тов алтер енерго (тячівський район), тов інтерсорс, тов еко - блейз (берегівський район), тов вгсн, пп турбат (рахівський район), тов енран злк (хустський район), тов закарпатбіопаливо (воловецький район). З метою недопущення забруднень територій басейну прикордонних річок тиса, уж, латориця та їх притоків в області діє план організаційно - правових заходів з питань благоустрою населених пунктів та поводження з відходами в басейні річок тиса, уж, латориця та їх притоках. Однак, на території регіону ще зберігаються 225 тонни забрудненого пестицидами ґрунту, що заплановані до вивезення за межі області на утилізацію у 2015 році. Вирішення проблеми поводження з побутовими відходами департамент екології та природних ресурсів вбачає в організації централізованого збору сміття в усіх населених пунктах області. З врахуванням природних, ландшафтних умов області, підвищеної паводкової небезпечності, малоземелля та геополітичного розташування, необхідно створювати пункти збору твердих побутових відходів у гірських районах та будівництва сміттєпереробних заводів у низинних частинах області. Цей порядок визначає процедуру планування та фінансування природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою за рахунок бюджетних коштів та контролю за їх використанням. Відповідальний виконавець; підприємство, установа та організація, що належать до сфери управління мінприроди; центральний або місцевий орган державної виконавчої влади; юридична особа усіх форм власності; підрозділ планування природоохоронних заходів - структурний підрозділ апарату мінприроди, який відповідно до положення про нього забезпечує координацію діяльності відповідальних виконавців щодо планування та фінансування природоохоронних заходів; 2. Планування видатків для реалізації природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою здійснюється мінприроди на кожний бюджетний період шляхом затвердження плану, форма якого наведена у додатку 1 до цього порядку.

Попередній розгляд запиту, що надійшов до мінприроди, здійснюється протягом 30 календарних днів з дня реєстрації запиту підрозділом планування природоохоронних заходів. Підрозділ планування природоохоронних заходів узагальнює протягом 3 робочих днів пропозиції, надані відповідальними виконавцями, та подає їх на розгляд робочої групи з відбору природоохоронних заходів (далі - робоча група) разом з орієнтовним розподілом видатків за бюджетними програмами (напрямами) в межах передбачених бюджетних коштів. Робоча група, яка здійснює свою діяльність відповідно до положення про робочу групу, затвердженого наказом мінприроди, протягом 1 робочого дня здійснює попередній відбір природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою, згідно з критеріями, визначеними в розділі iv цього порядку.

Після врахування зауважень та пропозицій робочої групи щодо відібраних заходів відповідальні виконавці готують протягом 5 календарних днів узагальнені пропозиції та разом із копіями запитів і документів до них подають їх протягом 5 календарних днів до підрозділу планування природоохоронних заходів для формування проекту плану.

Після затвердження і погодження плану підрозділ планування природоохоронних заходів надає протягом 2 календарних днів відповідальним виконавцям його копії. Оригінали запитів, на підставі яких включені відповідні природоохоронні заходи до плану, разом із супровідною документацією зберігаються у відповідальних виконавців. Під час формування відповідальними виконавцями пропозицій до плану пріоритет надається природоохоронним заходам, що визначені законами україни, актами та дорученнями президента україни та кабінету міністрів україни і спрямовані на запобігання, попередження, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища. Відбір природоохоронних заходів здійснюється відповідальними виконавцями на підставі інформації, зазначеної в запитах та документах, визначених у пункті 2. Замовники природоохоронних заходів подають відповідальним виконавцям інформацію про виконання плану природоохоронних заходів та використання бюджетних коштів згідно з додатками 6 та 7 до цього порядку в установлені законодавством строки.

Відповідальні виконавці узагальнюють отриману інформацію та подають її до підрозділу планування природоохоронних заходів не пізніше ніж за 5 днів до встановленого порядками використання коштів строку подачі звітності. Підрозділ планування природоохоронних заходів узагальнює надану інформацію, здійснює аналіз використання коштів за бюджетними програмами (напрямами), забезпечує підготовку, візування, підписання квартального та річного звіту про виконання плану природоохоронних заходів та використання бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою та надає його мінфіну та іншим заінтересованим органам державної влади згідно з порядками використання коштів. Державне управління природокористуванням і природоохороною в україні вступ як свідчить досвід передових країн світу, проводити ефективну екологічну політику в державі досить важко навіть за умов процвітаючої економіки.

В основу формування державної екологічної політики було покладено базовий принцип згідно з яким екологічна безпека держави стає важливим елементом і складовою національної безпеки.

Розроблені міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки концепція та основні напрями державної екологічної політики україни у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки визначили не лише мету та пріоритетні завдання, але й механізми реалізації завдань напрями гармонізації та інтеграції екологічної політики україни у європейському екологічному процесі. На сьогодні вже функціонує програма заповідники схвалено урядом національну програму оздоровлення ріки дніпро для реалізації якої залучено міжнародну допомогу обсягом понад 5 млн $ розроблено низку регіональних екологічних програм. ) вже наприкінці 1994 року відповідно до указу президента було утворено нове міністерство до компетенції якого віднесено усі питання регулювання та контролю в галузі екологічної та ядерної безпеки.

Костенка, міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки україни) ключове місце в системі державних органів управління природокористуванням і природоохороною займає міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки україни положення про яке затверджено указом президента україни від 10. Згідно з положенням мінекобезпеки україни є центральним органом державної виконавчої влади підвідомчим кабінету міністрів україни створеним з метою реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища раціонального використання і відтворення природних ресурсів захисту населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу господарської діяльності шляхом регулювання екологічної ядерної та радіаційної безпеки на об єктах у всіх формах власності. Положенням визначаються завдання функції права мінекобезпеки україни, компетенція державних управлінь екологічної безпеки в областях містах києві та севастополі спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади в галузі екологічної безпеки автономної республіки крим інші організаційні структури що входять до його сфери управління передбачаються й інші юридичні та організаційні засади функціонування міністерства. Розроблене і діє положення про взаємодію органів мінекобезпеки з органами міноборони, служби безпеки україни, мвс, держкомкордону, національної гвардії і штабу цивільної оборони.

Затверджено “положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод україни”. Підрозділами державної екологічної інспекції контролюється стан будівництва в україні і введення в дію природоохоронних об єктів за рахунок державних централізованих капітальних вкладень. У весняно - літній період проводяться рейди - перевірки дотримання строків заборони вилову риби в період нересту (операція “нерест”) стану охорони та використання мисливської фауни, дотримання правил полювання та лімітів добування диких звірів, операції “новорічна ялинка” по охороні шпилькових насаджень, “конвалія” - по охороні недеревних рослин, що внесені до червоної книги україни.

За фактами порушення підприємствами електроенергетики україни встановлених режимів експлуатації дніпровських водосховищ, що призвело до масової загибелі риби в кременчуцькому водосховищі матеріали передані до генеральної прокуратури.

За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря притягнуто до адміністративної відповідальності 3 тисячі посадових осіб автопідприємств та 19 тисяч водіїв призупинялась експлуатація 26 тис. Держінспекцією перевірені об єкти чорноморського флоту визначено їх вплив на природне середовище, виконана експертна оцінка збитків та заходів які необхідно здійснити для ліквідації негативних наслідків експлуатації флоту матеріали передані до адміністрації президента, верховної ради та кабінету міністрів україни.

Для вирішення питань з поліпшення екологічного стану в місцях базування черноморського флоту російської федерації кабінетом міністрів україни створена спеціальна комісія, мінекобезпеки розроблено проект угоди з російською федерацією з цього питання. Для посилення дієвості державного екологічного контролю та розширення мережі в системі контролю міністерством надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища певній категорії посадових осіб інших міністерств та відомств та їх органів, зокрема міноборони, мінчорнобиля, держводгоспу, мінрибгоспу, держкомгеології та національної гвардії україни.

За даними статистичної звітності, в 1995 році спеціально уповноваженими державними органами з охорони навколишнього природного середовища було виявлено близько 110 тисяч правопорушень по 107 тис. У 585 випадках призупинялась виробнича діяльність підприємств цехів та агрегатів внаслідок чого було припинено скид забруднених стоків в обсязі 240 тис. Внаслідок неефективної роботи перевантажених очисних споруд та значного ступеню зношеності технологічного обладнання та каналізаційних мереж не скорочується і скид забруднених стічних вод. Збільшується кількість порушень правил лову риби та полювання, а також кількість випадків забруднення грунтів не дотримуються режими природокористування на заповідних територіях порушуються технології і правила рубки лісонасаджень. Все це вимагає підвищення ефективності державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, виправлення ситуації коли цілий ряд міністерств і відомств самі контролюють свою виробничу діяльність а єдина цілісна система державного контролю в галузі охорони природи відсутня. Удосконалення екологічного законодавства утвердження правових засад в регулюванні ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки сприяли законодавчі акти які були прийняті у розвиток основних принципів та положень закону україни про охорону навколишнього природного середовища від 25. “відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в україні регулюються цим законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством”. Вінцем кодифікації екологічного законодавства можна визнати розробку та прийняття верховною радою україни закону україни про екологічну експертизу від 9. Закон про екологічну експертизу чітко визначає мету та завдання, принципи, об єкти цієї експертизи форми участі громадськості в еколого - експертному процесі. Передбачається що екологічна експертиза має спрямовуватися на запобігання і прогнозування негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров я людей, а також оцінку ступеню екологічної небезпеки господарської діяльності і екологічної ситуації на окремих об єктах і територіях. Для врахування громадської думки особи, які проводять екологічну експертизу (суб єкти експертизи) зобов язані провести публічні слухання або відкриті засідання за участю населення. В той же час громадськості надається право викласти свою думку стосовно об єкту експертизи у засобах масової інформації, чи подати письмові зауваження, пропозиції, рекомендації її замовникам або суб єктам експертизи, чи доручити своїм представникам працювати у складі еколого - експертних комісій та груп. Висновки державної екологічної експертизи після затвердження відповідними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки є обов язковими для виконання. Юридичним особам, зацікавленим у спростуванні окремих положень чи в цілому висновків державної екологічної експертизи, надається право подавати обгрунтовану заяву до відповідних органів, що приймали рішення про проведення такої експертизи, а в разі їх відмови звернутися до суду.

За порушення законодавства в галузі екологічної експертизи передбачається притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та цивільної відповідальності. Народ україни здійснює право власності на води через верховну раду україни, верховну раду автономної республіки крим і місцеві ради народних депутатів. У контексті ефективного використання та охорони вод поза територіальними водами позитивне значення має закон україни “про виключну (морську) економічну зону україни” від 16. Україна відповідно до норм закону реалізує свою юрисдикцію щодо створення і використання штучних островів, установок і споруд, проведення морських наукових досліджень, захисту і збереження морського середовища. Удосконалення екологічного законодавства здійснюється не тільки на законодавчому але й на рівні підзаконно - правового і нормативно - правового регулювання відносин в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Він є активним членом двох технічних комітетів iso (міжнародна організація стандартизації) - 147 “якість води” та 207 “система управління охороною навколишнього природного середовища”. Починаючи з 1994 року у міністерстві формується метрологічна служба, головним завданням якої є створення системи забезпечення єдності вимірювань та системи оцінки достовірності та повноти екологічної інформації. Були розроблені і затверджені технічні завдання на складові частини першої черги сем, розроблено базову нормативну документацію системи, виготовлено зразки приладів для контролю концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, а також стаціонарної станції та мобільної лабораторії контролю якості повітря. Перша частина системи - мережа стаціонарних і мобільних постів навколо запорізької та рівненської аес, а також регіональних (запоріжжя, рівне) та національного (київ) інформаційних центрів (гамма - 1) - створена. Еколого - економічна реформа в україні мінекобезпеки україни одночасно з розробкою нових економічних інструментів, спрямованих на забезпечення вимог екологічної безпеки та раціонального природокористування продовжує роботу по вдосконаленню вже діючого економічного механізму відповідно до здійснюваних економічних реформ. Наприклад, наприкінці 1995 року з урахуванням росту інфляції були проіндексовані базові нормативи плати за забруднення в 50, 2 раза (наказ мінекобезпеки україни від 29. З метою проведення в подальшому своєчасної індексації нормативів плати за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до росту інфляції міністерство за погодженням з мінфіном, мінекономіки україни розробило і затвердило (наказ мінекобезпеки україни від 27. Завдяки наполегливим діям міністерства починаючи з 1994 року у складі державного бюджету україни виділено окремий розділ 130 “охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”, що стало позитивним кроком в плані концентрації коштів для цільового фінансування природоохоронних заходів. До цього розділу ввійшли видатки на охорону і раціональне використання водних, мінеральних, земельних ресурсів, створення лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, збереження природно - заповідного фонду, утримання місцевих органів екологічної безпеки та органів контролю ядерної безпеки.

Капітальні вкладення на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів за рахунок централізованих коштів і коштів підприємств і організацій (державна і колективна власність) загалом по україні склали 24, 7 трлн. ) в тому числі позабюджетні фонди показники всього республіканський автономної республіки крим, обласних київської та севастопольської міських рад сільських, селищних, міських рад залишок коштів на 1. 221, 8 26, 7 29, 5 165, 6 досвід роботи в 1994 - 1995 роках по формуванню і виконанню державного бюджету в умовах обмеженості фінансових ресурсів показав необхідність чіткої регламентації видів і напрямків природоохоронних робіт визначення пріоритетів та забезпечення механізму реалізації. У зв язку з цим міністерством розроблений перелік природоохоронних заходів та порядок формування і контролю за правильним і ефективним використанням коштів на природоохоронні заходи, що виділяються з державного бюджету по розділу “охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”. Кабінет міністрів україни погодив їх у жовтні 1995 р а також доручив міністерствам і відомствам, уряду автономної республіки крим обласним київській та севастопольській міським держадміністраціям встановити контроль за виконанням природоохоронних заходів і ефективним використанням асигнувань. З метою забезпечення цільового використання місцевих бюджетних і позабюджетних коштів міністерством розроблений і погоджений з усіма заінтересованими міністерствами та відомствами проект постанови кабінету міністрів україни “про затвердження переліку природоохоронних заходів і видів робіт”, який було подано на розгляд та затвердження кабінету міністрів. Таким чином, в результаті комплексу еколого - економічних інструментів ініційованих і здійснюваних міністерством, в україні сформовано економічні основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Протягом декількох років реально здійснено трансформаційні реформи які вводять природні ресурси в повноцінний економічний обіг, стимулюють ресурсозбереження, охорону і відтворення природних ресурсів. Регулювання ядерної та радіаційної безпеки в україні згідно із законодавством україни функції державного регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюють міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки україни і міністерство охорони здоров я україни.

В міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки україни структурними одиницями, які реалізують державну політику захисту населення та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінення, а також виконують функції регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерного устаткування є адміністрація ядерного регулювання створена на базі колишнього держатомнагляду україни, головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою та інспекція з радіаційної безпеки, що входить до складу державної екологічної інспекції. Важливе значення в процесі становлення системи державного регулювання безпеки використання ядерної енергії в україні має розробка ядерного законодавства. Велике значення мало прийняття верховною радою законів україни “про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” та “про поводження з радіоактивними відходами” (відповідно 8. Ці закони встановлюють пріоритет безпеки людини та довкілля, права і обов язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулюють діяльність, пов язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінення, включаючи радіоактивні відходи, встановлюють правові основи міжнародних зобов язань україни щодо використання ядерної енергії. Нормативна база україни в галузі ядерної та радіаційної безпеки базується на документах колишнього срср, дія яких була поширена на україну постановою держатомнагляду україни.

Тому адміністрація ядерного регулювання переглядає та розробляє норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки, які встановлюють нормативні критерії і вимоги, що визначають умови безпечного використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінення. Це головний результат проведеної роботи, адже доки люди не зрозуміють, що забруднювати довкілля - плювати в колодязь, з якого п єш воду, то все лишатиметься тільки на папері.