книга часодії читати онлайн українською

книга часодії читати онлайн українською

Василина огнєва стала ученицею астрагора, запеклого ворога всіх ефларських часівників, феш драгоцій безслідно зник, і невідомо, що очікує ключників у майбутньому.

Звичайна дівчинка - підліток василина несподівано дізнається, що її рідний батько, якого вона ніколи ще не бачила, — впливовий маг ефлари, світу, створеного особливою часовою магією. Обыкновенную земную девочку василису, живущую с бабулей, ждет шокирующая новость, она узнает, что ее папа — один из самых могущественных эфларских часодеев в мире, где всем управляет необычная часовая магия. Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга всеволода нестайка, якого часто називають гоголем сучасної української дитячої літератури.

Данный пронумерованный список книг создан для того, чтобы начать чтение книги с которой начинается сюжетная линия, так как очень обидно начать чтение с конца. Ведь в новом мире всё ново, у неё никого нет рядом, репутация отца оставляет желать лучшего, и девушке придётся очень постараться, чтобы доказать, что она не шпионка. Хочется отвлечься от серьёзности повседневной жизни, погрузившись в увлекательные фантастические приключения героев, наслаждаясь красками параллельного мира, где возможностей намного больше, чем в реальной жизни.

Цікава серія фентезі про звичайну дівчинку - підлітка василину огнєву, яка несподівано дізнається, що її рідний батько, якого вона ніколи не бачила, - впливовий маг ефлари, світу, створеного особливою часовою магією. Адже тільки там, стоячи на вершині крутої гори, мандруючи нерівним гірським хребтом із хистких каменів - валунів, спостерігаючи за грайливими кришталевими відблисками стрімкої річки, милуючись уночі зорями серпневого зорепаду, розумієш сам зміст слів чари й чарівництво. Про те, як важливо вміти дружити, про те, наскільки сильна справжня дружба і якою крихкою вона може стати, якщо волею долі друзі опиняються по різні боки барикад. Та крім того, на тендітну юну дівчинку чекає участь у перегонах на зорепташці, пошуки чорної кімнати, падіння в страшну розщелину розколотого замку, таємне проникнення в чужий замок, жорстоке покарання. Разом із друзями вона намагається розгадати таємницю іржавого уламка, знайденого в розколотому замку, вчиться нових часодійних хитрощів і відкриває для себе незвідані таємниці керування часом. ідея проєкту полягає в прагненні зібрати якомога більшу кількість творів української писемності не просто як випадковий набір текстів різних часів та авторів, але на тлі цілісного культурно - історичного процесу, де ставала б зрозумілою єдність, спадковість і тотожність української літератури, попри очевидні розриви в мовному коді та наявні перервності в традиції. Україніка – національний довідково - інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, який створила національна бібліотека україни імені в. Тут зібрана інформація про україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу.

Однак на сайті зібрана популярна класична художня література українською мовою, а також сучасні видання від відомих письменників нашої країни та зарубіжжя. У моїх скронях лунко гупала кров, обличчя пашіло, в потилицю дув холодний струмінь із кондиціонеру; а пошкодував, що мені не вдалося побачити прометея — коли автоматичний пристрій відкрив оглядову щілину, він опинився вже, мабуть, за межами видимості. Капсула здригнулася раз, удруге, потім почалася нестерпна вібрація; вона пробивала всі ізоляційні оболонки, повітряні подушки й проникала в глиб мого тіла — ясно - зелені обриси табло розмазалися. Вона раптом виникла переді мною, — величезна, пласка; за розмірами смуг на її поверхні я міг визначити, що перебуваю ще далеко від неї, точніше, високо, бо вже поминув ту невловну межу, коли відстань від небесного тіла стає висотою. А я все ще планерував, опиняючись то в яскравому сонячному сяйві, то в тіні; капсула оберталася довкола вертикальної осі, і величезний, мовби розбухлий сонячний диск розмірено пропливав перед моїми очима, з являючись ліворуч і щезаючи праворуч. Однак часу на роздуми, що б це могло означати, в мене не було, бо велетенське кільце, яке описало довкола мене сонце, разом з рівниною, куди я летів, раптом стали дибки; після першого крену почався другий, у протилежний бік; я гойдався, мов важок величезного маятника, намагаючись побороти нудоту, і нараз побачив на поверхні планети, покарбованій, брудно - ліловими та чорнуватими смугами, маленьку шахівницю з білих і зелених цяток — орієнтир станції. Біло - зелена шахівниця навально наближалася; вже можна було розгледіти, що її намальовано на видовженому, китоподібному сріблястому корпусі з голками радарних антен, з рядами темних ілюмінаторів, і що цей металевий колос не лежить на поверхні планети, а висить над нею, відкидаючи на чорнильно - чорне тло власну тінь — еліптичну пряму ще густішої чорноти.

Водночас я помітив фіолетові хвилі на поверхні океану, які ліниво перекочувалися, зненацька сліпучо - пурпурові по краях хмари шугнули високо вгору; далеке й пласке небо між ними спалахнуло буро - оранжевою барвою; потім усе розпливлося — я ввійшов у штопор. Перш ніж я встиг подати сигнал, короткий удар повернув капсулу в вертикальне положення; в оглядовій щілині ртутним блиском спалахнув розхвильований аж до самісінького обрію, затягнутого імлою, океан; стропи й куполи парашута миттю відділилися й, гнані вітром, понеслися над хвилями, а капсула якось особливо, м яко й плавно загойдалась, як це завжди буває в штучному гравітаційному полі, а тоді ковзнула вниз. Останнє, що я встиг помітити, були ґратчасті злітні катапульти й двоє величезних, заввишки, мабуть, з кількаповерхову будівлю дзеркал ажурних радіотелескопів. Щось зупинило капсулу з пронизливим скреготом сталі, яка пружинисто вдарилася у сталь, щось піді мною відчинилося, і металева оболонка, в якій я летів стоячи, протягло зітхнувши й засичавши, закінчила свою стовісімдесятикілометрову подорож. Відчуваючи невиразний тиск на груди й неприємний тягар усередині, що геть розпирав мене, я обома руками потяг на себе важелі, які знаходилися на рівні моїх плечей, і розімкнув контакти.

Засвітився зелений напис земля, стінки капсули розійшлися, пневматичне ложе легенько підштовхнуло мене в спину, і я, щоб не впасти, ступив крок уперед. На брудній підлозі стояло п ять чи шість механічних, рухливих столиків, а між ними — кілька надувних крісел, що втратили будь - яку форму, бо з них вийшло повітря.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

гдз ядс 2 клас зошит волощенко відповіді

семестрові контрольні роботи з німецької мови 4 клас

гдз природознавства 5 клас ярошенко 2018

контрольна робота 7 клас дієслово 2 частина

гдз робочий зошит математика 3 клас листопад