мистецтво 8 клас конспекти уроків масол
Готичний стиль не припускав особливого прикрашення внутрішнього простору замків — декор був буденним, з масивними меблями (дерев яними скринями й лавами з металевими оковками). У нідерландах — це передусім ян ван ейк, у пізнішому періоді — босх і брейгель, а в німеччині — альбрехт дюрер, лукас кранах старший, ганс гольбейн, маттіас грюневальд та ін. Митець уперше створює подвійний портрет, який завдяки зображенню деталей домашнього інтер єру виходить за межі портрету і наближається до побутового жанру.
Нині, коли музика лунає скрізь — у залах філармоній і на сценах концертних залів, на радіо та телебаченні, а в інтернеті можна знайти записи багатьох творів, навіть важко уявити, що колись народи європи обходилися без звичних для нас форм концертного життя. Універсальний електронний посібник (підходить до будь - якого підручника, адже теми подані так, що можна вільно змінювати їхню послідовність, що передбачено новою програмою). Поданий матеріал містить календарно - тематичні та поурочні плани, а також додаток зі словником мистецьких термінів, стислим викладом теорії мистецтва та методичними рекомендаціями.
Представників цієї субкультури - готів - легко впізнати за особливим стилем в одязі з переважанням чорного кольору, специфічною атрибутикою і своєрідним макіяжем. Розширити знання учнів про мистецькі здобутки й досяг - нення українського просвітництва; сформувати уявлення про формування нових та удосконалення існуючих мистецьких форм (полемічна література, шкільний театр, вертеп); схарактеризува - ти специфіку розвитку мистецьких стилів доби просвітництва з урахуванням національних впливів. Архітектура — домініканський костел і собор святого юра (львів); покровський собор (харків); успенський собор почаївської лаври (тернопільська область); андріївська церква і михайлівський золотоверхий собор (київ); будинок лизогуба (чернігів); своєрідність мистецького простору україни доби просвітни - цтва обумовлена своєрідністю соціокультурної та політико - іс - торичної ситуації в країні. Зокрема саме українські творчі сили змогли поєднати й трансформувати європейські стильові тенденції з місцевими національними рисами та адаптувати чужі європей - ські стилі до власного мистецького ґрунту.
«бароко, рококо, класицизм — усе це стильові явища, що розповсюджуються по величезному простору від атлантики до волги, не заходячи за межі цивілізації ісламу.
Поповича підкреслює, що при дослідженні ознак українського бароко необхідно ретельно проаналізувати багатовікову культурну спадщину народного традиційного мистецтва. Стиль бароко на українському мистецькому просторі розкрив - ся як своєрідний напрям, схильний до вільного творення форм, імпровізації, сплетіння інших художніх стилів. У по - дальшому козацькі майстри, підвищуючи рівень професіоналізму й намагаючись відповідати демократичним вимогам часу, почали впроваджувати західний стиль, поєднуючи його з традиційни - ми мистецькими здобутками.
Тісний зв’язок з національни - ми мистецькими традиціями, асиміляція західних течій, вплив козацького культурного середовища — ознаки, що стали основ - ними елементами й формами художнього впливу на формування особливостей українського мистецтва бароко. Поступово бароко набуло сили й художнього досвіду, привно - сячи із собою на середньовічний український культурний ґрунт елементи високої духовної естетики і поетичності. Отже, беручи до уваги становлення барокового стилю в істо - рії світового мистецтва, можна сказати, що головною причиною розповсюдження бароко в архітектурі та скульптурі на теренах україни є відповідність архітектурних та скульптурних образів головним ідеям стилю. Завоювання простору, композиційної єд - ності, цілісності характеру, прагнення до внутрішньої і зовніш - ньої динаміки, прагнення до монументальності і пишності форм. З’являється новий напрям літературних і наукових творів — так звана полемічна літерату - ра, присвячена релігійній дискусії (боротьба між католицизмом і православ’ям). Вершиною полемічної літератури вважаються послання афонського ченця івана родом з вишні, відомого як іван вишенський, який у своїх творах піддає критиці соціальну несправедливість, національне гноблення, захищає слов’янську мову, протестує проти покато - личення українців. Величезний вплив бароко справило на українську ікону, що дозволило вдосконалити іконописну техніку, урізноманітнити колористичну гаму та світ - лотіньові аспекти.
Епоха просвітництва залишила помітний слід у ду - ховному та культурному житті українського народу, під впливом її ідей формувалося самовизначення нашої нації, в цей період було окреслено напрям подальшого розвитку в майбутньому не - залежної україни.
Учні повинні познайомитись із загальним процесом розвитку єгипетської культури та мистецтва; уміти ана - лізувати витвори мистецтва (самостійно оцінювати їхню художню цінність); визначати особливості видів мистецтва, їх взаємовплив та розвиток на фоні соціально - історичної ситуації; розрізняти культурно - духовні традиції й цінності давнього єгипту.
єгипетські сфінкси, храм амон - ра в луксорі, храмовий комплекс в карнаці, монументальні скульптури храму абу - сімбел, танцівниці на фресках храму абу - сімбел, фрагменти настінних розписів, скульптура малої форми, музичні інструменти (тамбурин, систр, арфа, флейти, бойові труби), піраміди джосера і тутанхамона, масштаби, єгипетські папіруси, розетський камінь; літературний ряд. Досліджуючи культурно - історичні періоди розвитку єгипту, слід акцентувати увагу учнів на хронологічних межах, різноманіт - них впливах сусідніх держав, що безпосередньо відобразилося на формуванні та розвитку культурно - мистецького середовища. По - яснюючи учням мистецькі традиції єгипетської цивілізації, слід підкреслювати практичне значення науково - освітніх досягнень, а також безпосередній зв’язок мистецтва з релігійним культом єгиптян. При цьому слід підкреслити, що всі наукові досягнення мали практичне застосування, а формування культурно - мистець - кого простору залежало від релігійно - міфологічного світосприй - няття. Підбиваючи підсумок, слід підкреслити значення єгипет - ської художньої культури для подальшого розвитку світового мистецтва (зокрема європейського та східного). А між тим, у надрах давньоєгипетської цивілізації розвива - лися ідеї, що були підхоплені іншими видатними цивілізаціями європейського світу — давньою грецією та римом. Давнє царство — епоху створення писемності, релігійних і світських законів, основних принципів художньої творчості — можна вважати справді золотим століттям єгипет - ського мистецтва. Пройшовши ним, можна потрапити в маленьку, ретельно приховану в глибині пі - раміди поховальну камеру з гранітним, давно спустошеним сар - кофагом фараона. Архітектурні пам’ятки наступних епох, в тому числі найбільший християнський храм європи — собор святого петра в римі, зда - ються карликами поруч з пірамідою хеопса, основа якої в два рази перевершує за шириною красну площу в москві. Піраміди в гізі, як і на південній околиці мемфіса, складали центр величез - ного поховального ансамблю — з поминальними храмами фараона і маленькими пірамідами царських родичів і наближених, які і після смерті правителя повинні були перебувати поруч з ним. До архітектурного ансамблю входить знаменитий великий сфінкс завдовшки 87 м і заввишки 20 м — вирубане в основній своїй частині зі скелі зображення лева з людським обличчям. Упродовж століть у багатьох народів світу це слово стало позначати велику будівлю з безліччю складних ходів, до - сить заплутаних, в яких легко заблукати.
У дерев’яній прямокутній скриньці для коштовностей, інкрустованій слоновою кісткою і рожевим сердоліком, знахо - дились бронзове, прикрашене золотом дзеркало, посудини для пахощів, блюдечко зі срібла. Прикраса царівни у вигляді золо - того обруча із зображенням священної кобри, її пояс із золотих мушель — лише мала частина ювелірних виробів, створених в ту епоху.
Пектораль сенусерта iii, вирізана з листового золота і прикрашена бірюзою, лазуритом і сердоліком, — найгармонійніша серед багатьох подібних творів мистецтва давнього єгипту, що дійшли до наших днів. Нове царство (перша половина) для мистецтва єгипту цього періоду стає характерним прагнення до пишності й декоративності у поєднанні з ви - шуканою витонченістю. У процесі зближення єгипту з куль - турами сирії, криту, дворіччя також розширилися гори - зонти, змінилося багато понять, пожвавився весь темп су - спільного життя. Природно, що в різних галузах творчості цього часу спостерігаються пошуки нових зразків і нових художніх форм, зокрема розвиток реалістичних прагнень в літературі та мистецтві, що призвело до нових рішень ряду художніх проблем. Зросла розкіш побуту знаті, з’явилися пишні шати з тонких тканин, складні перуки, масивні намиста, багатшими і декоративнішими ставали форми предметів домашнього вжитку.
) у період амарнського мистецтва, різко відрізняються від всього попереднього свідомою відмовою від ряду канонічних форм і традиційного ідеалізованого образу царя. Такими є рельєфи і скульптури фіванського храму атона, побудованого ще до пере - несення столиці в ахетатон, так само як і датовані шостим роком правління ехнатона рельєфи на плитах нової столиці і ранні рельєфи її храмів. Кращими зразками, які дійшли до нас, є скульптура ахетатона, портретні голови ехнато - на і членів його сім’ї, і прославлена розфарбована голова цариці нефертіті з вапняку, і не менш чудові, але цілком закінчені її ж портретні голови з пісковику.
Ці пам’ятки повні традиціями амарни і явно близькі до неї і в скульптурі, і в розписі, і в художньому ремеслі, як це видно хоча б за зраз - ками, знайденими в гробниці фараона тутанхамона. Проте це прагнення не могло здійснитися повністю, так як значення амарнского мистецтва було надто велике і до того ж перед художниками розглянутого періоду постали нові завдання. Про грандіозні масштаби і високу якість оздоблення саісь - кого храму богині нейт свідчить вцілілий гігантський наос з цільного шматка граніту, заввишки близько 25 м і вагою 300 тонн з чудово відполірованою поверхнею. Приїжджаючи до єгипту, творці молодого ще грецького мисте - цтва бачили прекрасні храми тисячолітньої давнини з вироблени - ми типами колон, портиками, з давно сформованим гармонійним сполученням архітектури, скульптури, кольорового рельєфу; бачили стінний живопис, чудові скульптури, різноманітні твори художнього ремесла, які відзначалися дивовижним чуттям фор - ми й високою майстерністю обробки матеріалу.
Художник зобразив рай загробного життя пару — це родючі поля; повноводними каналами там плавають човни; на берегах височіють фінікові і кокосові пальми; а злаки виростають вище за людський зряст. Одним з великих досягнень єгиптян стало створення першої в світі системи писемності, основою якої був фонетичний, зву ковий принцип (ієрогліфи — священні викарбувані знаки). Зі зрізаних стебел папірусу видаляли серцевину, розчленовували її на тонкі довгі смуги, викладали їх у два шари — вздовж і впоперек, змочували нільською водою, вирівнювали, ущільнювали ударами дерев’яного молотка і ло - щили інструментом зі слонової кістки.
Самозвучні інструменти (тріскачки, систри, тарілки та дзвіночки), які використовували під час проведення релігійних обрядів і вони були предметами культу; ударні з мембраною (тамбурини, барабани), на яких грали на святах, загальних зборах, під час військових процесій та релігійних обрядів); духові інструменти (флейти, подвоєні кларнети і гобої, труби та горни), що використовували для виконання військових гімнів. Своєю стійкістю до часу вражають нас давньо - єгипетські фрески, виконані на стінах гробниці відомого царя по сухій штукатурці мінеральними фарбами, які, до речі, й досі не втратили яскравості. Надзвичайна роль держави (насамперед в особі верховного правителя фараона) в усіх сферах життя; накопичення значних наукових знань, поява монументаль - ної архітектури, розвиток скульптури, портретного живопису, музичного мистецтва та літератури.
Стилізація — 1) в образотворчому мистецтві та художній куль - турі — наслідування будь - якого стилю з минулого; 2) узагальнене, спрощено - схематичне зображення в орнаментах предметних форм, зведене до певної стильової єдності (цілісності).
Коментарі
Дописати коментар