технологія штукатурних робіт підручник
Якщо цегляна кладка або бетонна поверхня виконані точно, то на них можна наносити тонкі шари штукатурного розчину, отримуючи таким чином тонкошарову штукатурку.
Якщо штукатурка по цеглі буде тонше 5 мм, то крізь неї можливо просвічування швів кладки у вигляді клітин, які неможливо зафарбувати ні вапняним, ні клейовимзабарвленням. Штукатурка не вимагає соціально заданих або створених під неї обсягів, вона природним чином оформляє вже наявні, навіть найменші поверхні, максимально зберігаючи тим самим уже існуючий простір. До безумовних переваг якісно виконаної штукатурки відносяться монолітність і відсутність неминучих при використанні будь - яких оздоблювальних панелей швів, стиків і порожнеч. А воду, яка вже встигла всмоктатися, штукатурка поступово віддасть, зберігши інтер єр в колишньому вигляді, тоді як в оформленому гіпсокартонному інтер єрі зробити цього не вдасться незалежно від вжитих заходів. Виконання та імітація різних архітектурно - декоративних елементів (карнизів, арок, напівколон, ніш) створюють особливий внутрішній простір, у яке чудово вписуються найрізноманітніші стилі інтер єру.
Мета цієї роботи показати правила і прийоми виконання робіт із дотриманням правил техніки безпеки, а також правильний підбір інструменту та матеріалів. Штукатурний розчин, нанесений на поверхню, залежно від того, який в яжучий матеріал входить до його складу, твердне під дією повітря, вологи та інших факторів. Сила зчеплення розчину з поверхнею залежить від її шорсткості, властивостей в яжучого матеріалу і тих хімічних процесів, які відбуваються на межі зіткнення розчину з поверхнею. Проста монолітна штукатурка складається із двох шарів (обризг, ґрунт), поліпшена штукатурка - з трьох шарів (обризк, ґрунт, накривка), а високоякісна - із чотирьох шарів (обризк, ґрунт, два шари накривки). При ремонті штукатурки (відбитих місць) вам потрібен весь набір інструментів, для обладнання нової штукатурки — правило, терки, полутерки, сокіл і штукатурна лопатка. Його застосування значно підвищує продуктивність праці, оскільки за один рух ковшем, залежно від його об єму, можна накинути на поверхню 0, 8—1, 5 л розчину.
Основна форма оплати праці — пряма відрядна оплата, коли кожна одиниця виробленої продукції оплачується за однією розцінкою незалежно від ступеня виконання норм виробітку і термінів закінчення роботи.
Ефективнішою, ніж пряма відрядна, є відрядно - преміальна (акордна) оплата праці, при якій праця оплачується за весь комплекс робіт, а не за окремі його види.
За відрядно - преміальної системи, крім оплати за прямими відрядними розцінками, робітників преміюють за виконання акордного завдання у визначений термін або достроково. Цю форму оплати праці застосовують тоді, коли робота не піддасться обліку і нормуванню або відрядна оплата не відповідає потребам виробництва і може вплинути на зниження якості робіт. При підготовці поверхонь та матеріалів до опорядження велику увагу слід приділяти дотриманню безпечних методів роботи з електроінструментом (корпус має бути заземленим, електропровід справним). Працювати з ручним інструментом (зубилом, троянкою, бучардою тощо) при насіканні кам яних поверхонь, розрізуванні та натягуванні металевої сітки потрібно в рукавицях, щоб не поранити руки.
Розпаковуючи та дозуючи сухі будівельні суміші, а також приготовляючи розчинові суміші, слід уникати пиління та розсипання їх і працювати у респіраторах. При механізованому нанесенні на поверхню звичайного розчину за допомогою форсунки і при торкретуванні поверхонь опоряджувальник має працювати в гумових чоботах, захисних окулярах і рукавицях. Відповідальність за стан і організацію протипожежної безпеки на будівельних об єктах тресту або іншого будівельного об єднання покладається на заступника начальника тресту (управління) по кадрах і побуту або виконавця робіт (виконроба), на останнього обов язок покладається наказом по тресту.
Контроль за додержанням правил протипожежної безпеки на будівництві здійснюють управління державної пожежної охорони мвс україни і члени добровільних протипожежних формувань, які повинні створюватись на кожному будівельному об єкті. Температура займання залежить від природи матеріалу, вмісту кисню у навколишньому просторі, атмосферного тиску, вологості повітря і матеріалу та інших причин. Деякі матеріали (тирса, вугілля, будівельне сміття з відходів органічних речовин) здатні за певних умов, особливо при підвищенні навколишньої температури по сямояаймання, шо часто призводить до виникнення пожеж. Крім займання, пари летких речовин (бензин, ацетон тощо) у певній суміші з повітрям викликають вибух, який може статися внаслідок іскри від вогню, тертя, удару та з інших причин. Горючі матеріали (деревина, толь, картон, лак, мастика, розчинники) займаються від вогню і продовжують горіти або тліти навіть після усунення джерела вогню. Для проїзду пожежних машин уздовж будівель понад 18 м завширшки повинні бути зроблені проїзди з двох поздовжніх боків, а понад 100 м завширшки — з усіх боків будови.
Для зберігання легкозаймистих матеріалів на території будівельного майданчика обладнують підземні або напівпід - земні склади, в яких водночас може зберігатись не більше 5 м 3 цих матеріалів. Для тимчасового зберігання відходів легкогорючих матеріалів на території будівництва встановлюють металеві ящики з кришками або викопують спеціальні ями.
Особи, допущені до роботи з машинами з електроприводом, повинні мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче ii, а допущені до роботи з ручним електроінструментом — і. Пульти управління машинами, а також пускові пристрої (рубильники, магнітні пускачі), віддалені від машин, що працюють від електродвигунів, повинні знаходитись у спеціальних шафах або ящиках, які закриваються на замок. Після закінчення робочого дня, а також у вихідні і святкові дні на території будівництва вимикають і закривають на замки всі пускові пристрої до машин. Таке покриття може бути виконане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваноїповерхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і наступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні санітарно - гігієнічні та естетичні умови.
Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техногенних впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд. Якщо штукатурка по цеглі буде тонше 5 мм, то крізь неї можливо просвічування швів кладки у вигляді клітин, які неможливо зафарбувати ні вапняним, ні клейовим забарвленням. Протягом тисячоліть людство поступово розвивало будівельну справу, удосконалюючи своє житло та споруджуючи більш складні, унікальні будови, основою міцності яких були несучі будівельні конструкції. Поступово у будівництві й архітектурі утверджуються раціональні ідеї використання будівельних матеріалів і конструкцій, вільний вибір стилю та застосування національних особливостей, традицій. Під час будівництва в україні залізниць, металургійних і машинобудівних заводів широко почали застосовувати металеві конструкції, наприклад, у 1872 р. Розвиток металургійної, цементної промисловості та вимоги до несучої здатності, довговічності й вогнестійкості конструкцій зумовили впровадження у будівництво залізобетонних конструкцій. Залізобетонні конструкції бункерів, силосів, резервуарів і водонапірних башт застосовані у промисловому будівництві у керчі, катеринославі, миколаєві, харцизьку, ялті, одесі тощо. К п ятницький писав, що недоліки монолітного залізобетону привели до необхідності створити таке перекриття, яке в готовому вигляді можна укласти на місце будови.
Тульс виконав у львові важливі експериментальні дослідження ребристих перекриттів у стадії руйнування і зробив спробу вивести формули для цієї стадії (1913 p. Широкі теоретичні та експериментальні дослідження, виконані в росії та в україні, дали змогу міністерству шляхів затвердити технічні вимоги для залізобетонних споруд. Жудін, відомий вчений у галузі будівельної механіки і конструкцій, запропонував розрахунок сталевих конструкцій з урахуванням розвитку пластичних деформацій. У цьому інституті в довоєнні часи започатковано українські наукові школи з теорії бетону і залізобетону, крупнозбірного будівництва, технології будівельного виробництва та будівельних матеріалів. Горохов створив наукову школу розрахунку, проектування та застосування опор ліній електропередач високої напруги та забезпечення корозійної стійкості будівельних конструкцій (в. Корольов, значні дослідження впливу довготривалих процесів на напруження і деформації залізобетонних конструкцій і споруд належать розробці нового напряму сталебетонних конструкцій зі зовнішнім стрічковим армуванням та їх впровадженню в будівництво присвячена багаторічна праця. Придніпровська академія будівництва і архітектури має вагомі досягнення в дослідженні надійності будівельних конструкцій та сучасних методів їх розрахунку (м. Прогресивні напрями розвитку металевих і залізобетонних конструкцій розробляються і досліджуються на кафедрах будівельних конструкцій у національному університеті „львівська політехніка, криворізькому гірничому, рівненському і вінницькому технічних, алчевському гірничо - металургійному, львівському аграрному університетах. Зведено вугільні шахти донбасу, гірничо - збагачувальні комбінати криворіжжя, металургійні заводи - ве - летні запоріжжя, дніпропетровська, хімічні та інші підприємства. Побудовані теплові, атомні й гідроелектростанції, транспортні споруди, зокрема чимало великих металевих і залізобетонних мостів через дніпро, метрополітени в києві та харкові. Негативно вплинули на темпи і якість розвитку будівництва у країні грубі прорахунки у технічній політиці і плануванні та загальний спад у народному господарстві. Керівний адміністративний апарат часто ігнорував думку фахівців, приймав помилкові рішення з важливих питань розміщення великих промислових, гідротехнічних, енергетичних та інших підприємств на території країни.
Незважаючи на ці недоліки та прорахунки, у галузі будівництва україна за своїм економічним, трудовим і виробничим потенціалом, а також за науковими розробками посідає одне з чільних місць. Для підготовки поверхонь під штукатурення, нанесення та розрівнювання штукатурного розчину використовують відповідні ручні та механізовані інструменти.
Штукатурний молоток) застосовують для прибивання дранки, дерев яних рейок до поверхні і насікання кам яних поверхонь та як ударний інструмент для інших операцій. Бучарда (в) застосовується для створення шорсткості на кам яних поверхнях при підготовці їх під штукатурення, а також для обробки шару затверділої декоративної штукатурки (під бучарду). Його застосування значно підвищує продуктивність праці, оскільки за один рух ковшем, залежно від його місткості, можна накинути на поверхню 0, 8 - 1, 5 л розчину.
Напівтерки призначені для розрівнювання й ущільнення штукатурного шару, нанесеного на поверхню штукатурною лопаткою, ковшем або механізованим способом. Малою напівтеркою можна розрівнювати штукатурний шар у кутах приміщення або на невеликих важкодоступних ділянках поверхні; середньою - розчин на рівній поверхні; великою - фаски на зовнішніх кутах конструкцій. Звичайні алюмінієві напівтерки, а також з робочим полотном з пінопласту, яке приклеєне до основи водостійкою фарбою або синтетичною смолою, здебільшого застосовують для згладжування і натирання накривного (лицьового) шару штукатурки.
Сталева гладилка призначена для згладжування накривного шару штукатурки, ущільнення і згладжування шару мозаїчного розчину при влаштуванні підлог, а також для залізнення поверхонь. Для змочування поверхні водою перед штукатуренням користуються рогожною або маховою щіткою, а для зберігання і переміщення розчину на робочому місці - металевими або дерев яними ящиками і відрами.
До початку роботи в приміщенні встановлюють поміст, на якому розміщують ящики з розчином, потрібний інструмент та пристрої, а також вимикають електричний струм, якщо проводка під напругою. Після цього він відступає до місця штукатурення, трохи нахиляє сокіл до стіни і різкими рухами кельми, яку він тримає в правій руці, перекидає весь розчин на поверхню. З цією метою на робочому місці встановлюють ящик з розчином на такій відстані від поверхні, що підлягає штукатуренню, щоб рухом кельми від ящика можна було накидати на неї розчин. Взявши в руку ківш, набирають у нього розчин і сильним, паралельним стіні, рухом зверху вниз накидають його на поверхнютак, щоб на ній утворювався тонкий рівномірний шар. Проміжок часу, що повинен пройти між нанесенням оббризку і грунту, залежить від виду в яжучого матеріалу, що входить до складу розчину, температури повітря, матеріалу поверхні, яку штукатурять, та інших причин. Сітчасто - армовані конструкції штукатурять не оббризкуючи їх рідким розчином, бо оббризк приведе до перевитрати розчину, оскільки він буде пролітати крізь отвори сітки під час накидання. До штукатурення облаштовують зовнішню гідроізоляцію і покрівлю з деталями і примиканнями, встановлюють і закріплюють всі металеві обрамлення архітектурних елементів на фасадах будівель, монтують кріпильні пристрої для водостічних труб, очищають фасад від бруду, пилу, бруду, бітумних, жирових, сольових плям. На бетонних поверхнях виконують (при необхідності) нарізку, насічку, грунтовку 7% - м розчином полівінілацетатної емульсії, промивають 10% - м розчином технічної соляної кислоти, виправляють всі дефекти.
Штукатурення зазвичай здійснюють за маяками, а затирання (затирку) роблять врозгонку, оскільки при фарбуванні сліди від затирання вкругову можуть бути помітні. Спочатку оббризкують, потім грунтують шаром товщиною приблизно 10 мм, після чого роблять накривний шар товщиною до 2 мм для штукатурного покриття і до 7 мм - для шару декоративної обробки.
Він має вагоме соціально - економічне значення, оскільки торкається життєвих інтересів громадян україни і насамперед молоді, адже під час виробничої практики щорічно травмується чимало учнів професійно - технічних навчальних закладів. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників на організм людини у процесі праці. Контроль за виконанням правил техніки безпеки і здійсненням організаційно - технічних і санітарно - гігієнічних заходів щодо запобігання випадкам травматизму і професійним захворюванням покладено на осіб, призначених адміністрацією будівництва з - поміж інженерно - технічного персоналу, а також громадських інспекторів. Ці працівники контролюють виконання наказів, інструкцій, розпоряджень з питань техніки безпеки, проводять інструктажі робітників, беруть участь у періодичних випробуваннях машин, механізмів, приладів, риштувань, а також працюють у комісіях, що розслідують причини аварій і випадки травматизму на будівельному майданчику.
Державний комітет україни з нагляду за охороною праці; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони міністерства внутрішніх справ україни і органи санітарно - епідеміологічної служби міністерства охорони здоров я. Керівництво галузі опікувалося своїми підприємствами, забезпечувало їх матеріально - технічними засобами охорони праці, розробляло галузеву нормативно - правову документацію, контролювало виконання її вимог. У сучасних умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці передбачає взаємну відповідальність держави, власника підприємства і працівника за створення й забезпечення здорових і безпечних умов праці. У разі влаштування на роботу працівник має бути проінформований власником про умови праці на підприємстві, про наявність на робочому місті, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунено, та про можливі наслідки їх впливу на здоров я; про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Стан безпеки технологічних процесів, роботи механізмів, машин, устаткування та інших засобів виробництва; стан засобів колективного та індивідуального захисту; санітарно - побутові умови; характер робіт, пов язаних з фізичною витратою праці (легкі роботи, роботи середньої важкості, важкі роботи); наявність шкідливих та небезпечних чинників; незручність пересування та поза працюючого (робота стоячи і робота сидячи); відпочинок тощо. Сьогодні, в жорстких умовах ринкових відносин велику увагу приділяють якості будівельної продукції (будинків і споруд різного призначення), що залежить від багатьох складових, але основними серед них були і залишаються якість та довговічність будівельних матеріалів. Довговічність будівельних матеріалів є найважливішою проблемою сучасного будівництва, оскільки функціональні навантаження більшості з них використовуються надто короткий час порівняно зі стародавніми матеріалами, на основі яких збудовані сотні і тисячі років тому споруди, що незважаючи на вплив зовнішніх природних чинників і часу й тепер вражають красою архітектури та майстерністю тогочасних будівельників. Сучасність і майбутнє потребують реконструкції старих будинків, надання їм оригінальності та виразності, застосування під час зведення будівель цікавих нестандартних вирішень як в оздобленні інтер єрів, так і фасадів. Курсова робота базується на об ємно - конструктивному рішенні об єкта й конструкцій на основі раніше виконаного курсового проекту з архітектурного проектування. Технологічна карта це документ технології будівельного виробництва, що регламентує послідовність і режими виконання будівельного процесу на основі прогресивних маршрутів і комплексних механізацій. Технологічна карта - це документ технології будівельного виробництва, що регламентує послідовність і режими виконання будівельного процесу на основі прогресивних маршрутів і комплексних механізацій. Штукатурні роботи - це процес покриття конструкцій або їхніх окремих елементів шаром різноманітних за складом будівельних розчинів (мокра штукатурка) або штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Підготовка до оштукатурення цегляних, кам яних, бетонних та інших поверхонь має на меті очищення від пилу, бруду, жирових і бітумних плям і створення гладких поверхонь потрібної шорсткості, сприяє кращому зчепленню штукатурного розчину з основою. Наступною операцією з підготовки до оштукатурення є провішуванням поверхонь з метою перевірки горизонтальних і вертикальних поверхонь, що підлягають оштукатуренню, і попередити відхилення від норми шарів штукатурки.
Шари штукатурки слід наносити на поверхню витримуючи певні часові інтервали, для вапняно - гіпсових розчинів цей інтервал дорівнює 7 - 15 хв для цементних - 2 - 6 годин. Вони утворюються від швидкого висихання штукатурки на протягом чи при високій температурі, а також від надлишку в яжучого матеріалу чи заповнювачів у розчині при незадовільному перемішуванні останнього. Півтерка призначена для вирівнювання і ущільнення штукатурного накиду, нанесеного на поверхню, чи для обладнання лузг (внутрішніх кутів) у свідому розчині. Для дотримання пожежної безпеки при експлуатації не можна користуватись електронагрівальними приладами без вогнетривких підставок, а також залишати їх без нагляду на тривалий час ввімкненими в мережу; застосовувати для опалення приміщень саморобні електропечі; залишати під напругою електричні кабелі і проводи з неізольованими кінцями; закріплювати електричні проводи цвяхами, пропускати їх між стулками дверей, вішати на проводи, ролики і вимикачі будь - які предмети, одяг та ін. З огляду на завдання курсової роботи, усм=0 і усп=0, бо штукатурення стін виконується вручну без застосування машинних засобів і завдання курсової роботи виключає будь - які підготовчі процеси.
Сучасні методи будівництва дозволяють отримати хорошу швидкість зведення стін будівлі, але оздоблювальні роботи ще багато в чому залежать від ручної праці. Механізовані способи нанесення сумішей на стіни, їх вирівнювання з використанням автоматів контролю якості поверхні; нові будівельні і штукатурні суміші; зниження непродуктивних навантажень на працівника. Таким чином, більшість будівельних підрядників кровно зацікавлені в підвищенні рівня механізації процесів і підвищенні продуктивності за новою технологією нанесення штукатурки.
Відкрита пориста поверхня конструкцій з газобетону вимагала складів з поліпшеною структурою і, головне, технології високій швидкості нанесення штукатурки, як для бетонних конструкцій, так і стін з газобетону.
До малої лінії удосконалення операцій, пов’язаних з нанесенням штукатурки на стіни, відноситься модернізація, удосконалення способу приготування штукатурної суміші. У перелік малих технологій входять численні пристрої, що знімають фізичне навантаження з працівника в процесі виконання простих непродуктивних операцій. Очищення і навіть миття бетонних стін перед нанесенням захисного шару штукатурки; заміс штукатурного розчину в необхідній кількості; нанесення розчину на поверхню з точно дозованим витратою штукатурної маси і зусиллям її фіксації на вертикальній або навіть стельової поверхні. Першими помічниками нової технології в штукатурному справі стали автоматичні вимірювачі геометрії площині стіни і механізми підготовки штукатурної суміші. У першому випадку ультразвукове обладнання і датчики товщини накладеного шару дозволяли без жодних маяків або орієнтирів майстрам впевнено вирівнювати чорновий шар, і навіть фінішний шар обробки за показниками приладу контролю площині. Для висотних багатоквартирних будинків з великою площею стін економічно більш вигідно готувати розчин штукатурки, ґрунтувальні суміші і покривні склади централізовано, за допомогою спеціальних змішувальних установок великої продуктивності. Перевага такої кладки – поліпшена теплоізоляція, але, на відміну від бетонних конструкцій, вимагає нанесення штукатурки площею в кілька сот метрів квадратних. Висока продуктивність нанесення розчину штукатурки, незалежно від умов роботи; однорідність складу штукатурного розчину по всій площі стін; більш ніж удвічі підвищується адгезія зчеплення розчину з бетонними і газобетонними поверхнями за рахунок динамічного впливу струменя матеріалу на стіну.
Швидкісний напір розчину штукатурки легко забиває всі тріщини і дефекти на поверхні стіни, легко ущільнює масу і вирівнює товщину шару до необхідної величини за одну обробку.
Нові технології оздоблювальних робіт торкнулися не тільки способу приготування, нанесення або вирівнювання маси і отримання штукатурки з поліпшеними механічними властивостями.
Подібну механізацію досить широко застосовують в серйозних будівельних проектах, за ціною використання оренда такої техніки доступна навіть в приватному домобудівництві. Другим напрямком розвитку технології штукатурки стін є застосування в складі суміші спеціальних органічних добавок, активно витісняють повітря між цементними частками.
Третім напрямком, вже досить популярним в сфері декоративних та оздоблювальних штукатурок, є повна або часткова заміна цементного сполучного органічним – епоксидним або поліефірним матеріалом. Після витіснення повітряних бульбашок з шару грунтовки спеціальним розгладжуючим інструментом на стіну наносять приготований основний заміс штукатурки з вирівнюванням товщини шару.
Коментарі
Дописати коментар