література анти виховання

література анти виховання

Моральна деформація їх особистості — результат педагогічних прорахунків (мова йде не про дітей з відхиленнями в нервовій системі, не про розумово відсталих дітей, а про психічно і фізично здорових дітей). Найбільш рельєфно типові особливості важкої дитини проявляються в підлітковому віці, коли змінюється соціальна позиція дитини, обумовлюючи не тільки нову спрямованість його діяльності, але й нове ставлення до неї. З іншого — ми маємо справу з підростаючою людиною, яка стоїть на порозі дорослого життя, прагне до самостійності, самоствердження, визнання з боку дорослих її прав, її потенційних можливостей. Вияснення реальних причин подібних відхилень, увага до потреб і інтересів дитини при одночасній вимогливості до неї і включення в колективні форми діяльності — ось основний шлях подолання неслухняності, впертості. Необхідна цілеспрямована робота вихователя, щоб виявити причини брехливості, створити обстановку правдивості, довіри, взаємної поваги і вимогливості, тактовно показати всю непорядність брехні, її взаємозв язку з лицемірством, боягузтвом. їх характеризує або зарозумілість, агресивність, бравада, або підвищена образливість, ранимість, в результаті виникають своєрідні конфлікти між рівнем домагань (які мають завищену самооцінку або, навпаки, невпевненість в собі) і фактичним становищем дитини в колективі. Довготривале збереження афективних переживань і афективних форм поведінки призводить до формування відповідного ставлення дітей до інших людей, себе, діяльності. Одна з них, проведена у відповідності з типом поведінки, типом входження дітей в систему суспільно - корисної діяльності, при врахуванні всього комплексу даних про моральну сферу їх особистості. Першу групу характеризують стійкий комплекс суспільно - негативних аномальних, аморальних, примітивних потреб, система відверто антисуспільних поглядів, деформація ставлень, оцінок. Егоїзм, байдужість до переживань інших, усвідомленість здійснюваних правопорушень, відсутність працьовитості і прагнення до споживацького проведення часу — ось типові особливості цієї групи.

Підлітки намагаються наслідувати тих неповнолітніх правопорушників, у яких проявляється стійкий комплекс аморальних потреб і відверто анти суспільної спрямованості ставлень, поглядів. Егоїстичні прагнення до одержання задоволень або невміння протистояти ситуації сприяють антисуспільним вчинкам, призводять до нагромадження аморального досвіду поведінки.

Типологія важких дітей орієнтує вихователя на корекцію системи виховних впливів у цілому, відкриває шляхи застосування індивідуального підходу до кожної дитини, яка знаходиться в конфліктній ситуації, орієнтує на організацію системи суспільно - корисної діяльності. Підліток - акцентуант має посилені індивідуальні відмінності, а тому виявляє вибіркову вразливість щодо певних виховних впливів при нормальній чи навіть підвищеній стійкості проти інших. Ефективність виховної роботи вчителя залежить від того, наскільки правильно й глибоко він розуміє індивідуально - психологічну своєрідність розвитку своїх вихованців, може пояснити ті причини, які зумовлюють специфіку реагування класу на зауваження, покарання, вимоги, заохочення. З цією метою необхідно навчити підлітка аналізувати своє ставлення до самого себе, усвідомлювати, як образ я складається поступово з оцінок оточуючих, самооцінок, рефлексивних очікувань тощо. Образ самого себе складається з я — минулого, (того, яким мене бачать інші люди, хоч я вже й не такий), я — теперішнього (того, яким я сам себе бачу в даний момент) і я — майбутнього (того; яким я обов язково скоро стану). Я минулий, про який всі знають за звичайною поведінкою, теперішній, що є регулятором сьогоднішньої поведінки за актуальними мотивами, та майбутній, про який ніхто не здогадується, крім самого підлітка, передбачають перспективи самовиховання, допомагають усвідомити досягнення, знайти засоби просування вперед у самовдосконаленні. Таким чином, психологія виховання вивчає психологічні закономірності формування людини як особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу, розглядає виховання як процес, що здійснюється при взаємодії вихователів і дітей, взаємодії самих школярів, які є не тільки об єктами, але й суб єктами виховання. Цитати, афоризми, вислови про виховання відомих людей, видатних педагогів — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови педагогів про виховання цитати, афоризми, вислови педагогів про виховання — сухомлинського, макаренка, арістотеля, сократа, фома аквінського та інших видатних педагогів всіх часів. Вислови сухомлинського про виховання цитати, афоризми, вислови сухомлинського про виховання відомих людей — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови про дітей цитати, афоризми, вислови про дітей — їх виховання, навчання, крилаті вислови про дітей, вислови про обдарованих дітей ви знайдете в цій статті. Вислови про життя цитати, афоризми, вислови про життя людини відомих людей — мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови шевченка про україну цитати, афоризми, вислови шевченка про україну — показують любов та патріотизм поета до батьківщини, як і вислови про українську мову.

Вислови про слово вислови про слово відомих, видатних людей, письменників підкреслюють значення рідної мови та слова для кожної держави та громадянина. Вислови про письменників цитати, афоризми, вислови про письменників відомих людей, видатних педагогів — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови про українські пісні вислови видатних людей про українську пісню — показують захоплення нашою народною творчістю не лише українців, але й іноземних громадян. Крилаті вислови лесі українки хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти з рук смерті люди дістають безсмертя «слово, чому ти не твердая кри.

Вислови франка цитати, афоризми, вислови франка, що стали крилатими про мову та слово, працю, україну, патріотизм, книги, навчання, кохання, життя, щастя. «російська мова гоголя була не рідна, а вивчена, сильно перейнята українською стихією… він думав по - українському, а пишучи свої твори, перекладав їх російською мовою… якби.

Вислови про мову вислови про мову відомих, видатних людей, українських письменників підкреслюють значення рідної мови для кожної держави та громадянина. Вислови про культуру цитати, афоризми, вислови про культуру відомих людей — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови про мову ліни костенко мова творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі в рядках поетичних і прозових творів ліни костенко, переливається в душу нації. У давні часи, коли не існувало ні книжок, ні школи, ні науки педагогіки, діти, слухаючи від старших казки, легенди, пісні, черпали з них знання і досвід, моральні переконання, дізнавались про мрії та віковічні прагнення народу, висловлені ним у своїй поетичній творчості. Визначні російські й українські письменники, які добре знали й високо цінували народну поетичну творчість, писали вірші й казки на фольклорні теми і сюжети, зокрема о. іваненко – кожен з них вніс у твори для дітей щось нове, цінне; кожен з них, скориставшись з тих скарбів, на які так багата усна народна творчість, сприяв подальшому розвитку жанру літературної казки та інших жанрів. Відрізняються у творах для читачів різного віку сюжет і композиція (сюжет – система подій, яка складає зміст дії літературного твору; композиція – побудова твору), мова, зовнішній вигляд книги, художнє і поліграфічне оформлення; своєрідність літератури полягає і в тому, про що пишуть для дітей, і в тому, як пишуть. Казкам, пригодницьким і науково - фантастичним творам, гумористичним віршам, оповіданням, анімалісти ці (художнє зображення життя тварин, живої природи). З багатого арсеналу художніх засобів, прийомів, форм письменник добирає ті, які краще допоможуть йому зацікавити малого читача, донести до нього ідею твору, викликати відповідні почуття і дати роботу його думці. Добрий і злий, працьовитий і лінивий, правдивий і брехун; герої показані в дії, в русі; графічність, ліричність (пісенність, яка дає змогу використати їх для пісні і танцю), музичність, милозвучність, парна рима (для віршів); виразність, доступність мови, гумор. Навіть усі ті критики, письменники, педагоги, які обстоювали необмежену тематику у творах для дітей, все ж допускали винятки для деяких тем і жанрів, некорисних дітям застерігавши проти надмірної фантастики, проти аморальних романів, яких і дорослим не слід читати, а не те що дітям. Отже, не рекомендуються дітям у ранньому віці твори, які залякують їх, завдають їм травми, пригнічують психіку, зображують світ таких взаємин між людьми, які їм ще не зрозумілі. Діти дошкільного й молодшого шкільного віку сприймають художній образ як живу дійсність, щиро вірять у реальне існування змальованих у творі персонажів і подій. Ця довірливість і безпосередність покладає на письменників особливу відповідальність за ідейну чистоту, правдивість і високу художню майстерність творів для дітей. Малим дітям розповідають у книжках про навколишній світ, про речі, створені людьми, про явища природи і людське життя, про дітей у сім’ї і в дитячому садку.

Щоб допомогти малятам пізнати добро і зло, познайомити їх з елементарними нормами поведінки, письменники у своїх творах розповідають про те, що добре і що погано, на яскравих прикладах з життя дорослих і дітей виховують з маленьких читачів майбутніх громадян. Це здебільшого автобіографічні повісті, в яких перед читачем середнього шкільного віку письменники розкривають внутрішній світ дитини, показують, як зростає її свідомість, як вона починає розуміти навколишній світ, як розвиваються її почуття і погляди.

Як образ дорослої людини є головним у літературі для дорослих, яку з цієї причини і називають людинознавством, так у дитячій літературі на першому плані – зображення світу дитини.

З багатого арсеналу художніх засобів, прийомів, форм письменник добирає ті, які краще допоможуть йому зацікавити малого читача, донести до нього ідею твору, викликати відповідні почуття, і дати роботу його думці. Художник – ілюстратор дитячої книги – своїми малюнками конкретизує, уточнює текст, часто доповнюючи його подробицями, про які не сказав письменник, оживляє твір, допомагає читачам зрозуміти його суть, уявити, відчути глибше те, що хотів сказати автор. У багатьох творах для дітей письменники прославляють здоров’я, бадьорість, невтомність, закликають малюків бути охайними, тримати в чистоті своє тіло, одяг, приміщення, де вони живуть. Такі твори, закликаючи дітей зміцнювати і гартувати своє здоров’я, займатися гімнастикою і фізичною працею, виконувати правила особистої гігієни, бути охайними, сприяють фізичному і водночас естетичному вихованню дітей. У книжці немає догматичних наказів та суворих рекомендацій, але є відповіді на запитання, які ставлять собі всі батьки — що значить любити дитину та як це робити.

У цій книжці талановитий педагог і дбайлива мама мері шіді курсінка ділиться з батьками унікальним досвідом, інформацією і стратегіями виховання, набутими за багато років роботи в дитячому центрі. Авторка допоможе визначити інтроверт чи екстраверт ваша дитина, навчить саморегуляції, покаже як зрозуміти почуття дитини та допомогти почути наші поради, як гасити конфлікти й емоційні атаки, обрати школу, вирішити проблеми із засинанням і прокиданням. Вона допоможе розвинути адаптацію дитини до нових людей та вимог, що сприяє у спілкуванні з ровесниками та дорослими і покаже, як правильно реагувати на критику.

Як поводитися під час вагітності, як народити здорову дитину, як доглядати за немовлям, та дізнаєтеся, що потрібно робити для того, щоб ваш малюк зростав здоровим і щасливим. Чому, навіть пішовши в декрет, чоловік лишається у привілейованому становищі у порівнянні з жінкою й чому україна просто таки створена для чоловіків із немовлятами.

Слушні підказки даються для тих випадків, коли у малюка щось негаразд зі здоров’ям, а лікаря поруч немає (та й чи завжди обов’язково до нього звертатися. Наведена інформація про роботу різних органів та систем дитини, а також перелічені симптоми захворювань допоможуть батькам розвіяти деякі сумніви щодо власної оцінки стану здоров’я малюка, заспокоїтися, почуватися впевненішими.

Сьогодні українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (patria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. При цьому потрібно враховувати, що україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно - патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Національно - патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності україни, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Найважливішим пріоритетом національно - патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, батьківщини, держави, нації. Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина - патріота україни, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Завдяки почуттю патріотизму людина стає сильною, здатною творити і розбудовувати свою національну державу, що виступає гарантом стабільності й могутності народу, його безсмертя. Метою патріотичного виховання є становлення громадянина - патріота україни, готового самовіддано розбудовувати її як незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві. Наше героїчне минуле – це орієнтир і фундамент, на якому має будуватись сьогодення та майбутнє і, цей орієнтир ми маємо передавати дітям, щоб не втратився зв’язок поколінь, щоб не забути тих, хто віддавав молоде життя за вільну українську державу.

Безперечно, у професійній діяльності сучасного вчителя повинні поєднуватися не лише нормативні (ті, що діють на основі визначених норм, стандартів), але й інноваційні елементи.

У професійній педагогічній діяльності кожного вчителя поєднуються нормативні елементи, що базуються на педагогічній нормі, стандарті, а також – інноваційні, створені у процесі власного педагогічного пошуку.

Метод проектів, який, без сумніву, є інновацією у практичній діяльності педагога, сприяє розвитку індивідуальних талантів кожного школяра, а також допомагає навчити учнів активно здобувати нові знання, творчо застосовувати їх. Учні даного віку мають незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до морально - етичних впливів, імпульсивність. Молодший школяр оволодіває елементарним умінням та навичками підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв’язування конфліктів; здатністю брати до уваги думку товаришів та опонентів; орієнтацією на дорослого як носія суспільних еталонів та морального авторитета. Ураховуючи вікові особливості учнів старшої школи, ефективними формами роботи будуть дискусія, дебати, відверта розмова, етичний тренінг, зустріч, турнір ораторів, моделювання етичних ситуацій, презентація, круглий стіл, фоторепортаж, презентація - захист, тематичний діалог, захист проектів, тематична екскурсія тощо. В цій статті ми зібрали прислів’я та приказки про виховання (прислів’я про фізичне виховання та прислів’я про трудове виховання, прислів’я про розумове виховання). Народна мудрість віків втілена у прислів’ях та приказках про виховання дітей, про вихованість, до неї потрібно прислухатися та використовувати цей досвід. Вислови про виховання цитати, афоризми, вислови про виховання відомих людей, видатних педагогів — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Прислів’я та приказки про родину прислів’я та приказки про родину, сімю, про маму й тата — показують ціність родинних стосунків, важливість батьків у вихованні дітей. Прислів’я про зовнішній вигляд — результати спостережень людей за особливостями поведінки схожих людей (за кольором волосся, очей) прислів’я та приказки про зовнішність людини з личка не пити.

Прислів’я та приказки про правду прислів’я та приказки про правду — це українська народна мудрість багатьох поколінь, яка закликає говорить завжди правду, оскільки брехня завжди викривається. Прислiв’я та приказки про сусідів прислiв’я та приказки про сусідів українською — наголошують на необхідності дружби між сусідами, а з іншого боку показують яке має бути відношення до них. Прислів’я та приказки про овочі та фрукти прислів’я та приказки про овочі та фрукти — українська народна мудрість, результат багаторічних спостережень. Прислів’я та приказки про навчання прислів’я та приказки про навчання — українські, особливо важливі для дітей, адже вони пояснюють значення навчання та освідченості в житті людини.

Прислів’я та приказки про весну прислів’я та приказки про весну — це українська народна мудрість, як результат багатьох спостережень за погодними умовами та закономірностями весною, та в окремі весняні місяці. Прислів’я та приказки про мудрість прислів’я та приказки про мудрість — це народні вислови, які показують важливість мудрості, розуму у відносиних між людьми.

Прислiв’я про сім’ю прислiв’я про сім’ю — про родину, про маму, про маму й тата — показують значення батьків в життя людей, підказують як виховати маленьких дітей, — це справжня мудрість попередніх поколінь. Прислів’я та приказки про знання прислів’я та приказки про знання — це надбання наших предків, ці вислови як і прислів’я про розум, прислів’я про мудрість — повчальні, тому їх використовують на уроках в початкових класах, щоб привити дітям любов до навчання. Прислів’я та приказки про друзів прислів’я та приказки про друзів — це українська народна мудрість про справжніх вірних друзів, дружбу, перевірену часом та випробуваннями долі. Прислiв’я та приказки про роботу наголошують на важливості роботи та праці в повсякденному житті людини, а особливо вони важливі у вихованні дітей, яких необхідно привчити до праці. Прислів’я та приказки про маму прислів’я та приказки про маму — це українська народна мудрість про найголовніших у нашому житті мам, які нас виростили, навчали, піклувалися про нас. Прислів’я та приказки про погоду прислів’я та приказки про погоду — це українська народна мудрість, спостереженя наших пращурів за погодою, погодніми умовами в різні пори року.

Прислів’я та приказки з апострофом українські народні прислів’я та приказки з апострофом зібрані в цій статті, звісно їх існує дуже багато і цю статтю можна доповнювати та розширювати.