природознавство червона книга україни
із - за господарської діяльності людини, витоптування, збирання букетів зникає багато рослин. Вона попереджає людей, що ці рослини не можна чіпати, бо їх залишилося дуже мало. До червоної книги україни занесені… (учитель демонструє ілюстрації із зображенням рослин із червоної книги.
) • водяний горіх плаваючий — зростає у мілководних водоймах, це дуже давня рослина. • зозулині черевички — перша рослина україни, яка потрапила до міжнародної червоної книги.
Якщо вона розвивається з насінини, то вперше зацвітає аж на сімнадцятому році життя. • любка дволиста — має ніжний медвяний аромат, її ще називають нічна фіалка або нічниця лікарська рослина. Ще навкруги в лісах лежать сніги, та на горбочку, там, де сонечко пригріло, розцвів раніше від усіх і глянув навкруги малесенький підсніжник білий. Ранньої весни на залитих сонцем галявинах і під деревами, коли ще лежить сніг, з’являються ці милі оку паростки.
Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники — снігуроньчині сльози.
На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Розцвітає так рано тому, що ще минулого літа і восени запасає в своєму товстому кореневищі поживні речовини.
Сріблясті волоски, наче шубка, прикривають його від холодів, а квітка на морозі закривається і поникає. Красиво виглядають на спокійній голубій воді яскраво золотисті квіти глечиків жовтих. Широке листя, що плаває на воді, довгими черешками прикріплюється до товстого кореневища що росте на дні водойми.
Коли квітка відцвітає, утворюється плід, схожий на маленький глечик, у якому визріває насіння. Кореневищами і листками жовтих глечиків живляться бобри, видри, а насінням — водоплавні птахи.
Поетична хвилинка є люди, які виривають лікарські рослини з корінням, навесні безжально обламують черемху і бузок, повертаючись із прогулянок, несуть цілі оберемки квітів. Той вишеньку, той яблуньку, той дуб, а той горіх, для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг. За вишеньку, за яблуньку, за сосну, за дубок, і за такий пахучий віночок із гілок. Сподіваюся, що тепер серед вас не буде байдужих до рослин рідного краю, а особливо представників червоної книги.
Я звертаюся до вас і проханням не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини.
Потрібно добре знати рослинний та тваринний світ своєї місцевості, щоб зберегти всю красу та різноманітність рідної природи.
і ви, маленькі громадяни, теж повинні оберігати все живе, що вас оточує, не завдавати шкоди рідній природі.
Коментарі
Дописати коментар