інформатика чим характеризується кожна величина

інформатика чим характеризується кожна величина

Сьогодні анатоми й антропологи вважають, що всі раси є підрозділами виду homo sapiens, до якого належить усе людство, бо всі вони мають типові людські ознаки анатомічної будови.

Низький або середній симотичний покажчик (відношення висоти надперенісся до найменшої ширини носових кісток – 100 %) складає 20 - 45; спостерігається комірковий прогнатизм (виступ коміркових відростків верхніх щелеп). євроазіатська велика раса має малий або середній носовий покажчик, що становить 43 - 49, великий носовий – 40 - 48, характерним є ортогнатизм (коміркові відростки щелеп не виступають). Представники різних рас за деякими зовнішніми ознаками істотно відрізняються між собою, але всі людські раси мають багато проміжних типів, що непомітно переходять один в інший. Так, наприклад, об єм черепа в південноафриканських негрів і ескімосів дорівнює приблизно 1 см3, у австралійців, голландців, швейцарців – 1 350 - 1 380 см3, у бурятів – 1 500 см3. Рельєф черепа залежить від багатьох факторів, зокрема, від біомеханічного (розвиток м язів), ендокринного (функціональний стан залоз внутрішньої секреції), генетичного тощо. Що таке величина та які властивості вона має; якими бувають величини; які розрізняють величини за типами; як надати значення змінній у програмі; які дії виконують над величинами числового типу в python - програмах. За допомогою величин можна позначити довжину відрізка, площу земельної ділянки, висоту будинку, швидкість пішохода або автомобіля, час обертання планети навколо сонця. Поняття величини відіграє важливу роль у науці взагалі й відображає можливість фіксувати різні стани деяких об’єктів, зокрема кількісну сторону проявів навколишньої дійсності. Під час виконання програм, написаних мовою python, система сама визначає обсяг, який числові величини можуть займати в пам’яті комп’ютера, залежно від введеного їх значення. Побудуйте блок - схему для розв’язування задачі та реалізуйте відповідну програму мовою python у середовищі програмування для а = 120 см, b = 20 см, с = 0, 4 г. Персональний комп’ютер (пк) — це пристрій, що виконує операції введення інформації, оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. Це – набір інструкцій (команд), які комп’ютер здатен розуміти і виконувати; швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора (цп); кількість пристроїв введення - виведення, які можна приєднати до нього одночасно; споживання електроенергії та ін. Системна плата (материнська плата, motherboard, mb, mainboard) – це складна багатошарова друкована плата, на якій встановлюються основні компоненти персонального комп’ютера (центральний процесор, контроллер озп і власне озп, завантажувальний пзп, контролери базових інтерфейсів вводу - виводу). Як правило, системна плата містить роз’єми (слоти) для під’єднання додаткових контролерів, для підключення яких зазвичай використовуються шини usb, pci та pci - express. Північний міст (northbridge), mch (memory controller hub), системний контроллер – забезпечує підключення мікропроцесора до вузлів, що використовують високопродуктивні шини.

Таким чином, від типу застосованого системного контроллера зазвичай залежить максимальний об’єм озп, а також пропускна здатність шини пам’яті персонального комп’ютера. Але в даний час є тенденція інтеграція контролера озп безпосередньо в цп (наприклад, контролер пам’яті вбудований у процесор в amd k8 і intel core i7), що спрощує функції системного контролера і знижує тепловиділення. Комп’ютерна шина (computer bus, bidirectional universal switch – двонаправлений універсальний комутатор) – в архітектурі комп’ютера підсистема, яка передає дані між функціональними блоками комп’ютера. Після старту комп’ютера системне програмне забезпечення обстежує конфігураційний простір pci кожного пристрою, підключеного до шини, і розподіляє ресурси.

Pci express (pcie, pci - e) – комп’ютерна шина, що використовує програмну модель шини pci і високопродуктивний фізичний протокол, заснований на послідовній передачі даних. Для підключення пристрою pci express використовується двонаправлене послідовне з’єднання типу точка - точка; це різко відрізняється від pci, в якій всі пристрої підключаються до загальної 32 - розрядної паралельної двобічної шини.

З’єднання між двома пристроями pci express складається з однієї (x1) або декількох (x2, x4, x8, x12, x16 і x32) двонаправлених послідовно з’єднаних ліній. Оперативна пам’ять (оперативний запам’ятовуючий пристрій, озп) – пам’ять, частина системи пам’яті еом, до якої процесор може звернутися за одну операцію. У персональних ibm pc - сумісних комп’ютерах, які використовують мікроархітектуру x86, bios являє собою набір записаного в мікросхему eeprom (пзп) персонального комп’ютера мікропрограм (утворюють системне програмне забезпечення), які забезпечують початкове завантаження комп’ютера і подальший запуск операційної системи.

Efi (extensible firmware interface) – інтерфейс між операційною системою та мікропрограмами, які керують низькорівневими функціями обладнання, його основне призначення. Перша специфікація efi була розроблена intel, пізніше від першої назви відмовилися і остання версія стандарту носить назву unified extensible firmware interface (uefi). Залежно від версії bios і моделі материнської плати, функції настройки bios можуть змінюватися, а також в різних версіях одні й ті ж функції можуть мати різні назви.

Крім того, існують певні комбінації клавіш, що дозволяють запустити мікропрограму відновлення (перезапису) bios в мікросхемі в разі пошкодження її апаратно, або вірусом, а також відновити параметри, що дозволяють запустити комп’ютер після невірних установок або у випадку невдалого оверклокінгу за допомогою bios’ів комп’ютера. Зазвичай це обумовлено або тим, що вироблений комп’ютер вузькоспеціалізований, або бажанням виробника системної плати самостійно виробляти і периферійні пристрої до неї, або неможливістю використання стандартних компонентів. Накопичувач на жорстких магнітних дисках або нжмд (hard (magnetic) disk drive, hdd, hmdd, жорсткий диск, вінчестер) – пристрій зберігання інформації, заснований на принципі магнітного запису.

Відеокарта – плата всередині системного блоку, призначена для зв’язку системного блоку і монітора, передає зображення на монітор і бере частину обчислень на себе з підготовки зображення для монітора. Зазвичай відеокарта є платою розширення і вставляється в роз’єм розширення, універсальний (pci - express, pci, isa, vlb, eisa, mca) або спеціалізований (agp), але буває і вбудованою (інтегрованою) в системну плату (як у вигляді окремого чіпа, так і в якості складової частини північного моста чіпсета або цп). Agp (accelerated graphics port, прискорений графічний порт) – розроблена в 1996 році компанією intel, спеціалізована 32 - бітна системна шина для відеокарти.

Робота на тактовій частоті 66 мгц; збільшена пропускна здатність; режим роботи з пам’яттю dma і dme; поділ запитів на операцію і передачу даних; можливість використання відеокарт з більшим енергоспоживанням, ніж pci. Також в стандарті була закладена можливість використання двох відеокарт (аналогічно ati crossfire, nvidia sli), однак ця можливість не була використана виробниками.

Сучасні відеокарти вимагають великої потужності, понад 40 вт, яку шина agp дати не може, так з’явилася специфікація agp pro з додатковими роз’ємами живлення. Dma (direct memory access) – доступ до пам’яті, в цьому режимі основною пам’яттю вважається вбудована відеопам’ять на карті, текстури копіюються туди перед використанням з системної пам’яті комп’ютера. На даний момент материнські плати з слотами agp практично не випускаються; стандарт agp був витіснено на ринку більш швидким і універсальним pci express. Amd (ati) crossfirex – технологія, що дозволяє одночасно використовувати потужності двох і більше (до чотирьох графічних процесорів одночасно) відеокарт radeon для побудови тривимірного зображення. Кожна з відеокарт, використовуючи певний алгоритм, формує свою частину зображення, яке передається в чіп composing engine майстер - карти, що має власну буферну пам’ять. Nvidia sli (scalable link interface) – технологія, що дозволяє використовувати потужності декількох відеокарт geforce або quadro fx для обробки тривимірного зображення. Сучасні відеокарти не обмежуються простим виведенням зображення, вони мають вбудований графічний процесор, який може виконувати додаткову обробку, знімаючи це завдання з центрального процесора комп’ютера. У текстових режимах було доступно 256 атрибутів символу – 16 кольорів символу і 16 кольорів фону (або 8 кольорів фону і атрибут мигання), в графічному режимі 320. Як розвиток цієї карти з’явився ega (enhanced graphics adapter) – поліпшений графічний адаптер, з розширеною до 64 кольорів палітрою, і проміжним буфером. 480 чудовий тим, що в ньому використовується квадратний піксель, тобто співвідношення числа пікселів по горизонталі й вертикалі збігається зі стандартним співвідношенням сторін екрану – 4. З 1991 року з’явилося поняття svga (super vga) – розширення vga з додаванням більш високих режимів і додаткового сервісу, наприклад можливості поставити довільну частоту кадрів. Число одночасно відображуваних кольорів збільшилось до 65 536 (high color, 16 біт) і 16 777 216 (true color, 24 біта), з’являються додаткові текстові режими.

Переміщення великих блоків зображення з однієї частини екрана в іншу (наприклад, при переміщенні вікна), заливання ділянок зображення, малювання ліній, дуг, шрифтів, підтримка апаратного курсору і т. Прямим поштовхом до розвитку настільки спеціалізованого пристрою стало те, що графічний користувальницький інтерфейс, безсумнівно, зручний, але його використання вимагає від центрального процесора чималих обчислювальних ресурсів, і сучасний графічний прискорювач якраз і покликаний зняти з нього левову частку обчислень з остаточного виводу зображення на екран. Зрідка також був присутній коаксіальний роз’єм composite video, що дозволяв вивести чорно - біле зображення на телевізійний приймач або монітор, оснащений нч - відеовходом. Порти dvi і hdmi є еволюційними стадіями розвитку стандарту передачі відеосигналу, тому для з’єднання пристроїв з цими типами портів можливе використання перехідників. інтерфейси комп’ютера (порти) порти комп’ютера – роз’єми на системному блоці, призначені для підключення периферійних пристроїв, пристроїв маніпуляторів і пристроїв відображення. В основному використовується для підключення до комп’ютера принтера, сканера і інших зовнішніх пристроїв, проте може застосовуватися і для інших цілей (організація зв’язку між двома комп’ютерами, підключення будь - яких механізмів телесигналізації і телекерування). Зараз він використовується для з’єднання з джерелами безперебійного живлення, для зв’язку з апаратними засобами розробки вбудовуваних обчислювальних систем, супутниковими ресиверами, касовими апаратами, а також з приладами систем безпеки об’єктів. Usb (universal serial bus – універсальна послідовна шина) – послідовний інтерфейс передачі даних для середньошвидкісних і низькошвидкісних периферійних пристроїв в обчислювальній техніці. Для підключення периферійних пристроїв до шини usb використовується чотирьохпровідний кабель, при цьому два провідника в диференціальному включенні використовуються для прийому і передачі даних, а два – для живлення периферійного пристрою. Завдяки вбудованим лініям живлення usb дозволяє підключати периферійні пристрої без власного джерела живлення (максимальна сила струму, споживаного пристроєм по лініях живлення шини usb, не повинна перевищувати 500 ма, у usb 3. Ieee 1394 (firewire, i - link) – послідовна високошвидкісна шина, призначена для обміну цифровою інформацією між комп’ютером і іншими електронними пристроями.

інтерфейс спочатку позиціонувався для передачі відеопотоків, але припав до вподоби і виробникам зовнішніх накопичувачів, забезпечуючи високу пропускну здатність для сучасних високошвидкісних дисків. Thunderbolt (раніше відомий як light peak) – перспективний інтерфейс для підключення периферійних пристроїв до комп’ютера, розроблений корпорацією intel на базі технології displayport і представлений на ринку компанією apple. Виконує функції стабілізації і захисту від незначних перешкод напруги; будучи забезпечений вентилятором, бере участь в охолодженні компонентів всередині системного блоку персонального комп’ютера. Системний блок (системник, кейс, корпус) – функціональний елемент, що захищає внутрішні компоненти комп’ютера від зовнішнього впливу і механічних пошкоджень, що підтримує необхідний температурний режим усередині, екранує створювані внутрішніми компонентами електромагнітне випромінювання і є основою для подальшого розширення системи.

Також до засобів маніпулювання можна віднести різні джойстики, кермо з педалями, штурвали, але вони призначені в основному для управління ігровим процесом. У середовищі програмування lazarus розробіть проект вітальна листівка за зразком, у якому у відповідні текстові поля на екранній формі користувач вносить ім’я адресата привітання, подію та ім’я автора привітання. (інструктаж з правил техніки безпеки) розробіть проект у середовищі lazarus, у якому в текстові поля, розміщені у верхній частині форми, користувач вводить день, місяць і рік свого народження та після натиснення кнопки пуск у відповідному текстовому написі формується дата народження. Кількість розроблених і використовуваних в різних видах спорту фізичних вправ (циклічних, ациклічних, динамічних, статичних, аеробних, анаеробних і ін. Вимоги гігієни до режиму навантажень і відпочинку, харчування і зовнішніх умов занять (чистота, освітленість, вентиляція місць занять) сприяють ефективності проведених фізичних вправ. У фізичному вихованні використовуються общепедагогические (застосовувані у всіх випадках навчання і виховання) і специфічні (характерні тільки для фізичного виховання) методи.

Застосування того чи іншого словесного методу залежить від віку займаються, етапу навчання двигательному дії, рівня фізичної та інтелектуальної підготовленості. Сутність методів строго регламентованого вправи полягає в тому, що кожна фізична вправа виконується в строго заданій формі і з точно обумовленої фізичним навантаженням. 1) суворо регламентувати навантаження за обсягом і інтенсивності, управляти се динамікою залежно від психофізичного стану студента; 2) точно дозувати інтервали відпочинку між частинами навантаження, не викликаючи перенапруги функціональних систем організму; 3) вибірково виховувати фізичні якості; 4) ефективно освоювати техніку фізичних вправ. Метод навчання двигательному дії по частинах (метод розчленованого вправи) припускає розучування складного за структурою рухової дії по фазах або елементів з послідовним їх об єднанням у міру освоєння в цілісне фізична вправа. Найбільш типовими прикладами побудови навчально - тренувального заняття з використанням рівномірного методу є тривалий безперервний біг, плавання, біг на лижах, катання на ковзанах, велоїзда. Тренувальне заняття з рівномірним навантаженням сприяє вдосконаленню серцево - судинної і дихальної систем, розвитку загальної та спеціальної витривалості, вихованню вольових якостей. Наприклад, згинання та розгинання рук в упорі лежачи 20 - 25 разів, повторити 3 - 4 серії з відпочинком до досить повного відновлення; повторне пробегание відрізків 400 м х 6 разів. Якщо виконати цю ж роботу (30 м х 10 повторів), а інтервали відпочинку збільшити до майже повного відновлення (як у повторному методі), то ми забезпечимо розвиток не швидкісної витривалості, а більшою мірою швидкості. ігровий метод використовується для комплексного вдосконалення рухової діяльності в ускладнених або полегшених умовах, розвитку таких якостей і здібностей, як швидкість реакції, координація рухів, просторова орієнтація. Почуття взаємодопомоги та співробітництва, колективізму, самостійності, ініціативності, свідомої дисциплінованості та інших цінних особистісних якості. Фактор суперництва створює особливий емоційний і фізіологічний фон, який значно посилює вплив фізичних вправ і сприяє максимальному прояву функціональних можливостей організму.

Телевізійне зображення і вид на екрані монітора - це теж растр, тільки, на відміну від друку на папері, растрова крапка комп ютерного зображення має квадратну форму (рис. Один піксель може зберігати інформацію тільки про один колір, який і асоціюється з ним (в деяких комп ютерних системах колір і пікселі представлені у вигляді двох роздільних об єктів). Піксель - це також найменша одиниця растрового зображення, одержуваного за допомогою графічних систем виведення інформації (комп ютерні монітори, принтери і т. Колір пікселів, що відображаються на кольорових моніторах, складається з тріад (субпікселів червоного, зеленого і синього кольорів, розташованих поруч в певній послідовності). Терміни та визначення йод терміном піксель розуміє найменший елемент поверхні візуалізації, якій можуть бути незалежним чином задані колір, інтенсивність і інші характеристики зображення. ) або ж загальна кількість пікселів; • дозвіл - величина, що говорить про можливий розмір і детальності зображення; • кількість використовуваних квітів або глибина кольору; • колірний режим - градації сірого, індексований, rgb, cmyk та ін. Більша кількість точок дає більшу деталізацію зображення, однак при збереженні такого зображення необхідно зберегти інформацію про колір кожної точки, а оскільки точок може бути до декількох мільйонів, то розмір збереженого файлу теж буде великим. Створюється растрова графіка фотоапаратами, сканерами, безпосередньо в растровому редакторі, а також шляхом експорту з векторного редактора або у вигляді знімків екрану.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

гдз ядс 2 клас зошит волощенко відповіді

семестрові контрольні роботи з німецької мови 4 клас

гдз природознавства 5 клас ярошенко 2018

контрольна робота 7 клас дієслово 2 частина

гдз робочий зошит математика 3 клас листопад