історії нового завіту
Християнство висунуло ряд нових принципів (без чого воно не стало б новою релігією), сформульованих у релігійному документі, що дістав назву новий завіт. Чотири євангелія, близька до них книга діянь апостолів, двадцять одне послання апостолів і апокаліпсис, або об явлення іоанна богослова - усього 27 книг. Був не до вподоби автор (багато з авторів - це єпископи, що домагалися церковного впливу і влади) чи якісь ідеї були несприйнятливі або вони дуже вже суперечили визнаним творам тощо. Двоє арабських пастухів із племені тааміра м ухаммед і ахмед сповістили про знахідку в одній із печер на західному узбережжі мертвого моря семи сувоїв стародавніх рукописів, які після кількох перепродажів за дуже великі кошти були куплені єрусалимським університетом. Почалася лихоманкова кампанія розшуків стародавніх рукописів у печерах узбережжя мертвого моря, особливо в період 1951 - 1957 рр продовжується вона і дотепер. Виявилося, що там жила община, члени якої відокремилися від світу з релігійних міркувань (вони чекали кінця світу) і створили спільність із особливим релігійним побутом. Ці рукописи є записами текстів старого завіту, коментарі на духовні книги, богослужбові тексти, гімни і молитви, плачі, гороскопи, есхатологічні сказання тощо. Щоб уявити собі історичну цінність цих документів, досить сказати, що найстарішим із нині відомих єврейських документів є рукопис старого завіту codex petropolitanus, який відносять до 916 р. Натовпи, що слідували за ісусом, поступово зменшувалися, коли стало очевидно, що він не мав наміру проголошувати себе царем і скидати римських гнобителів. Невдовзі після цього петро став свідком зішестя святого духа на римського сотника та його сім ю; отже, церква поширювалась і в язичницькому світі (дії 8. Під час своєї подорожі вони зіткнулися з різноманітними переслідуваннями та труднощами, але багато людей отримали спасіння (серед них юнак на ім я тимофій) і зароджувалися нові церкви (дії 9. За вказівкою святого духа павло зі своїми супутниками покинули малу азію та вирушили в грецію, в результаті чого у филипах, солуні, коринті, ефесі та інших містах були засновані нові церкви.
Потім апостол постав перед синедріоном в єрусалимі, проте суд перетворився на хаос і його відправили до кесарії, де він мав постати перед римським судом. Рекомендуємо батькам вивчати уривок з писання, молитися за розуміння, подумати, які ключові теми наведено в оповіданні, і просити бога, щоб він направив ваше серце.
Мудреці поклоняються ісусу ісус дивує вчителів у домі свого батька покайтесь, бо наблизилось царство небесне бо написано ісус обирає собі учнів ісус робить перше диво ревність по дому батька ісус зцілює від хворіб твої гріхи прощені. Ять тисяч людей син божий ходить по воді ісус, син бога живого люби бога, люби свого ближнього світло для світу дає прозріння сліпим очам ісус приймає малих дітей ісус шукає загублених вірний батько приймає свого блудного сина воскресіння лазаря прославляє христа ісус милує сліпого вартимея ісус приходить, щоб знайти і спасти закхея благословенний цар, що йде в господнє ім. Я ісус достойний помазання дорогим миром ісус вшановує пасху разом зі своїми учнями не моя воля, але твоя нехай буде петро зрікається ісуса розіпни його. Являється по дорозі в еммаус блаженні, що не бачили й увірували ісус являється біля моря ісус підносить на небеса сила згори не можемо мовчати про те, що бачили и чули бог карає двох людей за брехню ми маємо слухатися бога більше, ніж людей божих дарів не можна купити за гроші бог посилає пилипа навчити чоловіка з ефіопії ісус промовляє до савла савл - обраний божий інструмент павло сміливо проповідує в ім. Коли наші серця, сповнені віри та любові до бога, зливаються з потужним проявом характеру та вчинків ісуса, живого сина божого, а також з божою невпинною роботою в житті церкви, тоді і слово боже має владу і силу викривати гріх та навертати людей. Біблія — збірка давніх ідеологічних, історичних та літературних пам яток, що вважаються священним писанням у послідовників численних течій християнства. Тут йдеться про створення богом світу і людини, гріхопадіння адама і єви, всесвітній потоп, про завіт, який нібито заповідав бог людям, регламентацію життєдіяльності людини, що викладена у відомих десяти заповідях. Він складається з чотирьох євангелій — від матфія, марка, луки та івана, в яких розповідається про прихід спасителя (месії) ісуса христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (діяннях і посланнях апостолів, в одкровенні іоанна богослова (апокаліпсис описується небесне життя христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу.
Панівні класи та церква намагалися нейтралізувати бунтівний дух первісного християнства, пристосувати новозавітну літературу для проповідування віруючим смирення та покірності. Книга ісуса навина (книга єгошуї); книга суддів; книга рут; перша книга самуїлова (або перша книга царів); друга книга самуїлова (або друга книга царів); перша книга царів; друга книга царів; перша книга хроніки; друга книга хроніки; книга ездри; книга неемії; книга естер. Книга пророка даниїла; книга пророка осії; книга пророка йоіла; книга пророка амоса; книга пророка овдія; книга пророка иони; книга пророка михея; книга пророка наума; книга пророка авакума; книга пророка софонії; книга пророка огія; книга пророка захарія; книга пророка малахія. Спочатку йшов латинський переклад старого завіту (вульгати), який він поділив на 929 розділів, потім новозавітні грецькі рукописи, які він поділив на 260 розділів. Спочатку рабин наган, який у 1448 році поділив на вірші єврейський старий завіт, а згодом французький друкар робер єтьєн (стефанус), який в 1551 році у своїй друкарні в парижі видав грецький новий завіт з поділом на вірші. Повчання 12 апостолів (дидаха), послання варнави, перше й друге послання климента до коринфян, пастор герма, апокаліпсис петра, дії павла, послання полікарпа до филип ян, сім послань ігнатія, євангеліє від псевдо - матвія, протоєвангеліє від якова, євангеліє народження марії, євангеліє від никодима, євангеліє дитинства спасителя, історія теслі иосифа. Крім цього, в біблії згадується про дощечки, вкриті воском, золоті плитки для запису умов, договорів і союзів, про коштовне каміння, дощечки з дерева тощо. єгиптяни розрізували папірус уздовж стебла, склеювали у великі аркуші і писали на них з обох сторін бамбуковими паличками, а потім їх звивали у рулони.
Це були різноманітні різці, діамантове вістря для камінних брил, стиль — загострена з одного боку паличка, зроблена з металу кістки або дерева твердої породи для глиняних і воскових плиток. За переклад біблії на українську мову бралися письменники квітка - основ яненко, маркіян шашкевич, ректор київського університету професор михайло максимович. Отже, продовжив цю нелегку справу професор іван огієнко, який у 1921 році почав перекладати новий завіт, а 1 липня і940року закінчив переклад біблії на українську мову.
Майже одночасно з перекладом біблії івана огієнка виходить і переклад священика івана хоменка, який понад 12 років працював над перекладом єврейських та грецьких текстів на українську мову.
Аналіз зазначених українських перекладів біблії свідчить, з одного боку, про високу загальну культуру перекладачів, а з іншого про їх філософську, релігійну і мовну культуру.
Чотири євангелія, близька до них книга діянь апостолів, двадцять одне послання апостолів і апокаліпсис, або об явлення іоанна богослова усього 27 книг. Був не до вподоби автор (багато з авторів це єпископи, що домагалися церковного впливу і влади) чи якісь ідеї були несприйнятливі або вони дуже вже суперечили визнаним творам тощо. Двоє арабських пастухів із племені тааміра мухаммед і ахмед сповістили про знахідку в одній із печер на західному узбережжі мертвого моря семи сувоїв старбдавніх рукописів, які після кількох перепродажів за дуже великі кошти були куплені єрусалимським університетом. Щоб уявити собі історичну цінність цих документів, досить сказати, що найстарішим із нині відомих єврейських документів є рукопис старого завіту, який відносять до 916 р. Християнська традиція вважає авторами євангелій учнів христа матвія й івана та його найближчих послідовників марка і луку (останні христа знали особисто). Якщо зважити на те, що більшість істориків, у тому числі й християнських, вважають твір марка найбільш стародавнім із цих чотирьох євангелій, то слід визнати, що матвій і лука широко запозичували матеріал у нього. Так чи інакше, але автори євангелій, безумовно, мали загальне спільне джерело, з якого вони могли запозичувати все, що їм потрібно, без будь - якого ризику в обвинуваченнях у тенденційності могли відкидати те, що суперечить їхнім поглядам на цю історію. Воно найбільш стисло викладає біографію ісуса, починаючи її з його водного хрещення у івана хрестителя в річці йордан, тобто охоплює останні шість років його життя. Трохи осторонь від синоптичних євангелій стоїть четверте євангеліє від івана, рибалки з генісаретського озера, улюбленого учня ісуса, який майже завжди був з учителем. Відчутно, що автор звертається до освічених людей, він хоче переконати їх у тому, що ісус є сином та посланцем бога і що головне в його вченні це любов до ближнього. Річ у тому, що первісне християнство було представлене багатьма общинами різного соціального плану, нове віровчення складалося в численних євангеліях, існували різні погляди.
У цьому ж творі йдеться про діяльність апостола петра в іудейських християнських общинах і апостола павла в язичеських країнах, по яких він довго мандрував. У діях також висвітлені події, пов язані з християнськими проповідниками варнавою, стефаном, филипом та аполосом, які до складу апостолів взагалі не входили.
Ці тексти свідчать про швидке поширення християнства в малій азії, александрії, на кіпрі, в греції і, нарешті, в римі та в інших місцях великої імперії. З різноманітних численних історичних свідчень можна зробити висновок, що в єгипті проживало близько мільйона євреїв, у сирії трохи більше, а в палестині лише близько 500 тисяч, чи, може, і всі 700. Саме — це розселення євреїв по всій римській імперії сприяло швидкому поширенню християнства, оскільки воно було спочатку єврейською сектою, але коли сформувалося, то все одно користувалося спільною з іудейством священною книгою біблією. Юліхер зауважує, що ісус, павло і вселенська церква, що утворювалась, це три дуже різні величини, однак тільки всі три разом вони є початком християнської церкви.
Савл був вихований у фарисейському дусі, знав грецьку мову, бо виріс, одержав освіту і виховання в елліністичному середовищі, що пізніше сприяло процесу елліністичного впливу на християнство. На шляху з єрусалима до дамаска, куди він прямував, щоб взяти участь у переслідуваннях християн, йому начебто з явився ісус і обернув його в християнство. Веде активну проповідницьку діяльність, активно подорожує малою азією, зокрема, досягає великих успіхів у поверненні до християнства в антіохії, яка вславилася міцним пануванням еллінської культури та релігії і згодом стала однією з цитаделей християнства. А фактично апокаліпсис, написаний під час повстання в іудеї та боротьби за владу після смерті нерона, відображає настрої пригноблюваних римом народів і рабів, які чекають краху імператорської влади кінця світу, страшного суду і встановленого месією царства праведних. За християнською традицією автором апокаліпсиса вважається апостол іван, якому нібито належить також авторство четвертого євангелія і три соборних послання. Насправді ж новий завіт постає як оригінальна світоглядна система, тісно пов язана з культурним розвитком усього попереднього людства, певним наслідком духовного розвитку цивілізації, що успадковує досягнення попередників і робить крок уперед відповідно до нових етапів суспільного прогресу.
Хворобою, смертю, складними стосунками, втратою дитини, суспільним неприйняттям… кожна знайшла вихід щойно тоді, коли звернулася до ісуса або до когось із його учнів. Створімо людину за образом нашим і за подобою нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і над звірами, і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі. Однак він вибрав жінку, об’єктивно оцінюючи ситуацію, не надто відповідну для цього – молоду, вбогу, низького походження, неодружену і родом із назарету, незначного занедбаного села.
Коментарі
Дописати коментар