екологія води в україні
— кількість завислих речовин; — кількість плаваючих речовин; — температура; — водневий показник рн; — мінеральний склад; — розчинений кисень; — біологічно повне споживання кисню (бпк повне); — хімічне споживання кисню (хск); — наявність збудників захворювань; — кількість лактозопозитивних кишкових паличок (лкп); — кількість каліфагів у бляшкоутворюючих одиницях; — наявність життєздатних яєць гельмінтів та найпростіших кишкових; — кількість хімічних речовин (табл. — гранично допустимі концентрації речовин у воді; — орієнтовно допустимі рівні речовин у воді (одр); — лімітуючі ознаки шкідливості (санітарно - токсикологічний, загальносанітарний, органолептичний з розшифруванням його властивостей. Віднесення шкідливих речовин до класу небезпеки залежить від їхньої токсичності, кумулятивності, здатності викликати віддалені ефекти, від виду лімітуючого показника шкідливості (табл. Критеріями якості питної води є її вплив на здоров я людини при тривалому вживанні, відсутність шкідливих хімічних елементів, бактерій та інших мікроорганізмів. В україні інтенсивно відбуваються процеси урбанізації, негативними наслідками яких є надмірна концентрація промислових об’єктів на обмеженій території. Висока забрудненість викидами й відходами, незадовільний стан систем життєзабезпечення, швидке зростання населення міст і потреба розширення територій призвели до непридатності до використання більшості поверхневих вод. В окремих населених пунктах питна вода за фізико - хімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, місткість заліза, фтору тощо) не відповідає вимогам дсту 2874 - 82 «вода питна. Разом з тим, середньодобове споживання води на одного мешканця міста в україні становить 325 літрів, тоді як у великих містах європи цей показник становить лише 100 - 200 літрів. Для переважної більшості підприємств промисловості та комунального господарства викиди забруднюючих речовин істотно перевищують гранично допустимий рівень. Сьогодні четверта частина очисних споруд водопровідної мережі, кожна п’ята насосна станція та половина насосних агрегатів відпрацювали нормативний строк експлуатації. В середньому в системах централізованого водопостачання відсоток нестандартних проб за санітарно - хімічними показниками становив до 13, за бактеріологічними - до 7. Говорить про те, що в середньому відсоток нестандартних проб за санітарно - хімічними та бактеріологічними показниками в україні залишається на одному рівні (12 і 8 відповідно). Питання дефіциту водних ресурсів в україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення. На жаль, екологічний стан більшості басейнів українських річок, із яких, в основному, і забезпечується водопостачання населення, не можна назвати задовільним. Негативним наслідком процесів урбанізації, які інтенсивно відбуваються в україні, стала надмірна концентрація об’єктів промисловості на обмеженій території. Високий рівень забрудненості, незадовільний стан систем життєзабезпечення, швидкий ріст населення міст і розширення їх територій призвели до того, що більшість поверхневих вод стали непридатними до використання. Викиди забруднюючих речовин переважної більшості підприємств комунального господарства та промисловості суттєво перевищують гранично допустимий рівень. Сьогодні п’ята частина насосних станцій, половина насосних агрегатів та чверть очисних споруд водопровідної мережі відпрацювали нормативний термін експлуатації. Вони дозволяють звільнити воду від небезпечних мікроорганізмів, зважених частинок, гумінових сполук, надлишку солей, токсичних та радіоактивних речовин, а також неприємних запахів. Основна мета очищення води – захист споживача від патогенних організмів та домішок, які можуть являти небезпеку для здоров я людини або мати неприємні властивості (колір, запах, смак і т. Все це здійснюється з метою ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища та для підвищення економічної ефективності в промисловості, житлово - комунальному та сільському господарстві. За сучасного рівня очистки стічних вод, навіть в водах, які пройшли біологічне очищення, вміст біогенних солей достатній для інтенсивної евтрофікації водойм. Так, серед головних напрямів роботи з охорони водних ресурсів можна виділити впровадження нових технологічних процесів, перехід на замкнуті цикли водопостачання, за яких очищені стічні води не скидаються, а повторно використовуються в процесах виробництва. Це дотримання технологічних норм використання і споживання водних ресурсів, підтримка в належному стані діючого устаткування і очисних споруд, забезпечення своєчасного збирання твердих побутових відходів, дотримання режиму використання водоохоронних зон та прибережних смуг, контроль за використанням та зберіганням мінеральних і органічних добрив, нафтопродуктів, отрутохімікатів тощо. Тут варто відзначити державне агентство водних ресурсів україни як найпрогресивніше серед інших розпорядників інформації щодо оприлюднення таких даних моніторингу.
Нещодавно агентство вперше опублікувало дані за 16 основними показниками з 445 пунктів збору води на річках усіх основних водних басейнів україни за останні п’ять років. інструмент уперше в україні містить список підприємств, які, за офіційними даними держводагентства, забруднюють річки у кожному регіоні, та обсяги цих забруднень. Наявність такої інформації щодо кожної річки допоможе активістам контролювати показники та за необхідності залучати спеціальні органи для відповідного реагування. На відміну від даних про якість води, відкритих даних про якість повітря в україні ще немає, а саме вимірювання його стану відбувається за застарілими методами.
Такі міжнародні проекти, як openaq та world air quality index, збирають та публікують дані про якість повітря у понад 600 містах світу, серед яких українських ще немає. Нещодавно активісти з дніпра запустили першого в україні екобота saveecobot, що дає доступ до цих даних в кілька кліків, а також можливість підписки на будь - яку область україни, конкретне підприємство або оновлення записів у відповідному реєстрі. Коли державна гідрометеорологічна служба відкриє дані про якість повітря, то в поєднанні з ботом можна буде легше відслідковувати показники та залучати відповідні органи, якщо помічені певні перебільшення. Питання несанкціонованого вирубування лісів карпат є одним із найкритичніших в україні, тому немає сумнівів щодо необхідності публікації даних моніторингу лісів. Але важливо мати доступ до державних даних, бо саме держава сьогодні володіє найціннішими відомостями – це якісний і кількісний стан лісового фонду та усі зміни, оцінки діяльності лісогосподарських підприємств та дозволи на вирубування з географічною прив’язкою. Проте ця інформація зберігається не у форматі відкритих даних, є неповною і не дає можливості зрозуміти, як аналізувати стан українських лісів на сьогодні. Це дає змогу запобігати наслідкам негативних процесів та ліквідувати їх, впливати на показники родючості землі; а точні дані щодо стану земель можуть покращити планування в частині використання ресурсу та визначенні видів діяльності на певній місцевості. Хоча багато показників якості ґрунтів, як - от вміст рухомих форм мікроелементів і важких металів тощо, збирають щорічно, відкритого доступу до них в україні ще немає. Великі агрокомпанії проводять відповідні виміри, але часто саме фермери та дрібні власники мають менший доступ до даних, що спричиняє ще більшу асиметрію інформації на ринку, і від цього програє тільки малий та середній бізнес у сільському господарстві. У 2016 році організація global open data for agriculture and nutrition створила the agricultural open data package – низку рекомендацій, розроблених для допомоги урядам країн, аби досягнути максимально позитивного впливу відкритих даних у сфері сільського господарства. Сподіваємося, що наше міністерство дослухається до цих рекомендацій і публікуватиме якісні дані, які знадобляться для розвитку сільськогосподарської діяльності у нашій країні. Щорічно середньостатистичний громадянин викидає на смітник близько 250 кг побутових відходів, більшість з яких згодом потрапляє на стихійні сміттєзвалища. Крім того, мінекології публікує у форматі відкритих даних інформацію про видані повідомлення або висновки на транскордонне перевезення небезпечних відходів згідно з базельською конвенцією, що забезпечує контроль, а також унеможливлює маніпуляції у дозвільно - ліцензійній сфері та моніторингу довкілля. і саме відкриття таких відомостей дасть поштовх створенню інноваційних продуктів громадськими організаціями та бізнесом, а дані моніторингу довкілля будуть доступнішими та зрозумілішими для кожного українця. Майже 80% населення нашої держави користуються водою з поверхневих джерел, звідки вода не лише забирається, а й куди й повертаються стоки після використання. Анатолій яцик (інститут водогосподарсько - екологічних проблем) якщо взяти річки, то ми можемо сказати, что хоч спад виробництва ще на початку 90х років відбувся в 2 рази, а якість води не поліпшилась, а навіть навпаки, погіршилась. і питання таке якщо піднімається, то це - не тільки питання міністерства охорони здоров я, навіть міністерства екології, це - питання загальнодержавне.
і держава повинна вкладати кошти, щоб зробити нормальні водоочисні споруди, нормальні водопроводні мережі, і здійснити всі заходи, щоб забруднення річок не було таким інтенсивним. Привернути увагу до проблем збереження, підготовки і відведення води, та запропонувати шляхи вирішення проблеми, мали на меті учасники міжнародних форумів. Про серйозність питання говорить хоча б той факт, что її генаральний секретар, пан йоханес лохаус, під час перебування в києві не ризикнув скоштувати з крану української води.
А якщо звернути увагу на той факт, що очистні споруди та мережі, які сьогодні працюють у житлово - комунальному господарстві україни, треба було замінити ще 20 років тому.
Анатолій яцик (інститут водогосподарсько - екологічних проблем) бортницька станція водоочистки вже в повному обсязі не справляється, і в річку беспосередньо потрапляють викиди.
Директор інституту водогосподарсько - екологічних проблем каже, що вирішити проблему можна за умови децентралізації управління водними ресурсами україни шляхом створення національної комісії з водних проблем. Анатолій яцик (інститут водогосподарсько - екологічних проблем) по нашим розрахункам, ми можемо заробити 2 мільярди долларів - це 10 мільярдів гривень, і наповнювати бюджет. А дуже просто - плата заводу за водокористування, за забруднення - не має надходити до загального бюджету, ці гроші мають надходити на спеціальні рахунки в областях. Віктор филипчук (академік, нто водні екотехнології - xxi) основними принципами очищення є зміна фазово - дисперсного стану в умовах дуже багатокомпонентного складу, які негативно впливають на очищення води.
З метою забезпечення населення та народного господарства необхідною кількістю води в україні збудовано 1087 водосховищ загальним об ємом понад 55 млрд. Найгостріший екологічний стан спостерігається в басейнах річок дніпра, сіверського дінця, річках приазов я, окремих притоках дністра, західного бугу, де якість води класифікується як дуже брудна (vi клас). Для переважної більшості підприємств промисловості та омунального господарства скид забруднюючих речовин істотно еревищує встановлений рівень гранично допустимого скиду (далі - гдс). Скид неочищених та не досить очищених комунально - побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об єкти та через систему міської каналізації; надходження до водних об єктів забруднюючих речовин у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь; ерозія грунтів на водозабірній площі. Значну небезпеку в експлуатаційних свердловинах західної україни становить наявність фенолів (до 5 - 10 гранично допустимих концентрацій - далі гдк), а також підвищення мінералізації та зростання вмісту важких металів у підземних водах криму.
Це зумовлено складною екологічною ситуацією на території басейну, оскільки 60 відсотків її розорано, на 35 відсотках земля сильно еродована, на 80 відсотках - трансформовано первинний природний ландшафт. Значної шкоди завдано північній частині басейну внаслідок катастрофи на чорнобильській аес; в критичному стані перебувають малі річки басейну, значна частина яких втратила природну здатність до самоочищення. У катастрофічному стані знаходяться річки нижнього дніпра, де щорічно має місце ускладнення санітарно - епідеміологічної ситуації, знижується вилов риби, бідніє біологічне різноманіття. Тонн), солями важких металів (65 - 70 тонн) завдає забруднення біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд. 27 лютого 1997 року верховною радою україни затверджена національна програма екологічного оздоровлення басейну дніпра та поліпшення якості питної води.
Основною метою національної програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування дніпровської екосистеми, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Не в кращому, а подекуди і в гіршому стані перебувають басейни інших річок україни (сіверського дінця, дністра, західного бугу, південного бугу, басейни річок приазовської та причорноморської низовин). Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок україни та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв язання, а саме.
П о с т а н о в а верховної ради україни про основні напрями державної політики україни у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки``. Висока забрудненість викидами й відходами, незадовільний стан життєзабезпечувальних систем, швидке зростання населення міст і потреба розширення територій призвели до непридатності до використання більшості поверхневих вод. Разом з тим, середньодобове споживання води на одного мешканця міста в україні становить 325 літрів, тоді яку великих містах європи цей показник становить лише 100–200 літрів. Для переважної більшості підприємств промисловості та комунального господарства скиди забруднюючих речовин істотно перевищують гранично допустимий рівень. Забруднення водних об’єктів – джерел питного водопостачання – тягне за собою погіршення якості питної води та створює серйозну небезпеку для здоров’я населення в багатьох регіонах україни.
Відставання україни від розвинутих країн по середній тривалості життя та висока смертність певною мірою пов’язані саме із споживанням неякісної питної води.
Коментарі
Дописати коментар