технологія фізичного виховання дітей м єфименка презентація
Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття - вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків. Від вправ у положенні лежачи на спині, на животі, через перевертання, повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи, до ходьби, лазіння, бігу, стрибків, потім метань і складно координованих рухів). Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення заспокійливі вправи). Здоров я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево - судинної і дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги тіла тощо). Обов язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне.
Філософський смисл цієї пози означає радість життю, сонцю, новому дню, природі, присутньому в кожній людині божественному началу, яке визначає гармонію всесвіту.
Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастика, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Сила та розум — краса людини; в здоровому тілі — здоровий дух; сила без голови шаліє, а розум без сили міліє; бережи одяг знову, а здоров я змолоду; найбільше багатство — здоров я; здоров я — всьому голова та ін. Це і турбота про здоров я матері, яка у своєму лоні виношує дитину, і традиції вигодовування немовляти материнським молоком з першого дня до 1—1, 5 років, і особливості купання та загартування дитини, і якомога раннє включення малюка в рухові вправи (повзання, рання ходьба за візочками, спеціальні ігри на розвиток м язів). Коли дитина підростала, її залучали до різних видів діяльності, які сприяли розвитку м язів, загартуванню (ігри на свіжому повітрі, купання, спілкування з природою). Батьки не боялися прилучати дитину до посильної фізичної праці, яка якнайкраще сприяла її фізичному розвитку, зміцненню здоров я з одночасним соціальним розвитком особистості. Одночасно діти росли і засвоювали правила догляду за своїм тілом, оволодівали санітарно - гігієнічними навичками (ходити босоніж, умиватися холодною водою, пити цілющу воду з джерела та ін. Проте тяжка праця, поширення різних хвороб, незадовільне медичне обслуговування, побутові незгоди все - таки негативно впливали на здоров я людей, скорочували їх життя. Крім того, через розвиток техніки дитина з раннього віку перебуває у стані гіподинамії, та й значна частина дорослих людей перебувають у такому самому стані. Достатньо заглянути в затишні групи, поспілкуватися з маленькими чомусиками і одразу стане зрозуміло, що тут працюють творчі люди, для яких любов до дітей є сенсом життя. Вранці вихователь привітно зустрічає кожну дитину, розмовляє з нею - водночас створюючи доброзичливу атмосферу, викликає у дитини зацікавленість, пропонує іграшку, залучаючи дитину до спокійної гри на килимку тощо. Під час ранкового прийому дітей батьки поспішають на роботу чи у справах, вихователь зосереджує всю увагу на роботі з дітьми, тому не завжди є час розв’язати проблеми.
Під час одягання вихователь створює спокійну доброзичливу атмосферу - вчить як треба звертатись з проханням, розвиває словниковий запас дітей застосовуючи вірші, народні прислів’я тощо. і прогулянка(гурткова робота (за планом), спостереження, рухливі ігри, індивідуальна робота, праця в природі, пішохідні переходи (1 раз на тиждень), фізкультура на повітрі (в дні, коли немає фізкультури), робота з безпеки життєдіяльності, самостійна діяльність дітей, дидактичні ігри, дослідницько - пошукова діяльність). Вихователь проводить спостереження за об’ектами живої та неживої природи на території садочка, рухливі, малорухливі ігри, індивідуальну роботу з окремими дітьми, організовує самостійні ігри дітей. Вихователь вчить дітей правильно та послідовно роздягатись, складати речі у шафу, мити руки та вмивати обличчя, правильно користуватись своїм рушником, тощо; - іі половина дня (гурткова робота, вечори розваг, перегляд діафільмів, відеофільмів, слухання аудиозаписів, бесіди, читання художніх творів, самостійна художня діяльність, творча праця, господарсько - побутова праця, театралізована діяльність, уроки практичного життя); поступовий підйом та гімнастика пробудження. Допомогти дітям обрати близький до їхніх уподобань, співзвучний із настроєм і конкретною ситуацією вид діяльності, визначитися з її конкретним змістом – що будуть малювати або ліпити, в яку гру гратимуть, про що хочуть поговорити, розповісти тощо. Підтримати порадами, підказками, допомогти вибрати зручне місце для самостійних занять, необхідні атрибути, іграшки, приладдя, обладнання з урахуванням бажань, інтересів, претензій різних дітей так, аби діти не заважали одне одному, а отже попередити виникнення конфліктів. Посприяти об’єднанню дітей для спільної діяльності, якщо їхні бажання співпадають, або навпаки, розвести їхню діяльність у просторі й часі при потенційній можливості виникнення конфліктної ситуації. Забезпечити оптимальні фізичні й психічні навантаження на дітей, чергування навантажень і відпочинку, мотивувати вчасну зміну статичних положень і динамічних занять, видів діяльності тощо. Систематична робота зі створення достатнього запасу вражень про навколишній світ, знань, умінь і навичок, формування життєвого досвіду в процесі організації життєдіяльності у дошкільному закладі, вдома та за їх межами.
Грамотне, педагогічне виважене облаштування розвивального природного й предметно - ігрового середовища, яке спонукало б до самостійних занять різними видами діяльності, приваблювало й зацікавлювало, давало поштовх дитячій уяві й фантазії. Організація навколо дитини соціального середовища, насиченого відповідного її віку контактами з однолітками, молодшими і старшими за віком дітьми, рідними й близькими, а також сторонніми дорослими людьми.
Охорона й плекання внутрішнього світу кожної дитини та визнання її права вважати своєю певну частку довкілля; періодична зміна розвивального середовища шляхом внесення до нього нових компонентів, наприклад, іграшок, обладнання, рослин, нових знайомств, та його переобладнання; раціонального розміщення різних компонентів цього середовища у фізичному просторі, яке не лише спонукало б до вільного вибору виду діяльності й задовольняло потреби дітей у проявах різних видів активності, але й уможливлювало інтимізацію дитячого життя, тобто надавало можливість, зокрема, наодинці попрацювати з конструктором, причепуритись та приміряти елементи театральних костюмів перед дзеркалом й самостійно розіграти уявну роль тощо.
Коментарі
Дописати коментар